— Хочу… Зараз — хочу.
— Якщо ви справді збираєтесь допомогти нам, ми повіримо, — сказав Кулінич. — Що ж до підстав для затримання «Привида», то можете не турбуватися — вони в нас будуть.
Вукалович пильно подивився на нього.
— Митний огляд, обшук? Сподіваєтесь найти при ньому фотоплівку, брильянти?
— Припустімо.
— Що ж, бог на поміч, — посміхнувся Вукалович.
Він устав, характерним рухом в’язня заклав руки за спину.
— Стривайте, Вукалович, — зупинив його Лежнєв. — Я розумію ваші сумніви: прізвище саме по собі мало що дасть, а якихось доказів ви дати нам не можете. Так?
— Так, — погодився Вукалович.
Лежнєв підійшов до столу, висунув шухляду, дістав якийсь папір, показав його Вукаловичу.
— І все-таки гляньте на цей список. Скажіть, є в ньому «Привид»? Скажіть тільки «так» або «ні».
Вукалович переглянув список, повернув його Лежнєву.
— Його прізвища тут немає.
— Виходить, ваша інформація неправильна, — сказав Кулінич. — Якщо «Привида» в цьому списку нема, значить, він не їде в Чехословаччину.
— Іде. І саме в суботу, — вперто стояв на своєму Вукалович.
У суботу вранці по Наталю мав заїхати Винник — вони збиралися на аеродром, звідки відлітала до Чехословаччини група туристів. Лежнєв був певен, що з цією групою спробує дременути за кордон і «Привид». Як здогадувалася Наталя, його впевненість грунтувалася не тільки на свідченнях Вакуловича.
О 10-й годині по Наталю приїхала машина. Але приїхав не Винник, а генерал Олійник, з яким вона познайомилася вчора після допиту Вукаловича. Наталя пригадала, як Олійник, потискуючи їй руку, сказав:
— Я впізнав би вас — ви дуже схожі на батька.
Він хотів додати ще щось, та Лежнєв — Наталя це помітила — зробив йому якийсь знак. У Наталі склалося враження, що Лежнєв і Олійник щось приховують од неї. Ось і тепер, зайшовши в квартиру, Олійник поводився досить незвичайно: почав роззиратися, наче хотів щось знайти, потім спитав, де Ірина Дмитрівна. Вона була в поліклініці. Олійник поцікавився, де й на якій посаді вона працює, сказав, що пам’ятає її, але на запрошення прийти до них увечері, коли мати буде вдома, відповів ухильно.
Уже в машині, ніби між іншим, спитав, чи Ірина Дмитрівна одружена.
ebooksa