— Починається аукціон, сеньйори! Торги починаються з десяти песо! Десять золотих песо за машину пана Едісона!
По натовпу прокотився глухий гул. За десять песо можна було купити найчистокровнішого коня.
Запала коротка мовчанка, впродовж якої Ісмаїл намагався перевести десять песо у франки, драхми або в турецькі ліри. Та не встиг він нічого підрахувати, бо якийсь кабальєро в поношеному одязі гордовито ступив крок наперед.
— Одинадцять, сеньйоре! — вигукнув він, піднявши ціпок.
— Дванадцять! — вихопився кок, відкинувши підрахунки.
Люди повернули до нього голови, здивувавшись ще дужче.
— П"ятнадцять! — пролунав гордовитий голос.
— Двадцять! — видихнув кок, нищівно глянувши на незнайомця, який так зухвало перейшов йому дорогу.
— Двадцять п"ять, сеньйоре! — кинув той, знову піднявши ціпок.
За чверть години Ісмаїл зняв тюрбан і витер чоло. «Що хоче цей мерзотник? — подумав він, виведений із себе. — Чому він хоче забрати мою газель?»
— Ставиться п"ятдесят песо, сеньйори! — вигукнув кабальєро з машиною. — П"ятдесят песо раз, п"ятдесят песо два…
— П"ятдесят п"ять! — гаркнув Ісмаїл, мнучи тюрбан.
Противник підняв ціпок і сказав м"яко, ніби пропонував соняшникове насіння, а не великі золоті гроші:
— Шістдесят песо, сеньйоре!
— Шістдесят песо раз, шістдесят песо два…
Через дві години Ісмаїл піднімався на палубу шхуни з фонографом у руках, а кабальєро, який вів торги, залишився на пристані.
— Де ти ходиш? — накинувся на кока Герасім. Ісмаїл поставив фонограф і замість відповіді спитав:
— Капітан тут?
На борту був не тільки капітан, а й весь екіпаж — уже готувалися до відплиття.
— Що таке, Ісмаїле? — спитав Антон Лупан, виходячи на палубу.
ebooksa