Галка

Поблизу ніякого партизанського загону не буде. Тому вся надія на чиюсь допомогу у сутичках з німцями а чи з «лісовими котами» тільки на самих себе.

Орел і Галка таки насмілилися провідати Катю, котра мешкала на вулиці Войнова.

Та ще до їхнього приходу у квартирі витав смуток. Старша сестра Каті сиділа кінець столу, підперши рукою щоку, й дивилася на хлопців байдужими, заплаканими очима. Вона була в чорній сукні, запнута чорною хусткою. Катя, мабуть, здогадалася, хто ці гості, й підвелася назустріч.

— А де Ваня? — замість привітання запитала.

Вона була вищою за сестру, а обличчям схожа на неї: такий же кирпатенький ніс, рівні темні брови, очі — сірі.

Галка й Орел мовчали, а Катя тремтливим голосом сказала:

— Похоронка Дусі прийшла. Чоловік її, лейтенант, загинув під Лугою. Два місяці тому, як вони одружилися…

— Війна, — не знав що й сказати Орел. Він дістав з внутрішньої кишені шинелі згорнену шовкову хустину. — Ваня все збирався подарувати. Та загинув…

— Як?.. Він же полетів приймати танки? — вигукнула Катя, кліпаючи очима.

Орел зиркнув на Галку винуватим поглядом, мовляв, забрехалися, ледве не сказавши, що старший лейтенант Іван убитий під Псковом. Отак-то вийшло в сестер: чоловік старшої загинув під Лугою, а коханий молодшої — за Лугою.

— Командування сказало, що він буде нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеня посмертно, — сказав Галка, гадаючи хоч цим трохи втішити Катю.

Катя стояла, дивлячись широко розплющеними очима то на Орла, то на Галку, а потім затулила обличчя руками, підійшла до ліжка і впала на подушку.

Хлопці стояли ні в сих ні в тих, зітхали і винувато дивилися на дівчат.

— А це точно, що він загинув? — крізь сльози вигукнула Катя, не бажаючи вірити почутому.

— На наших очах…

— І ви їздили за танками? — запитала Дуня.

— Які там танки! — не втримався Галка. — Ми були в боях за ту ж Лугу. Ваня все те вигадав.

— Ось як? — понуро мовила старша сестра. — То присядьте…

— Ось принесли… — дістав Орел з польової сумки баночку консервів, півхлібини і загорнені у папір куски цукру-рафінаду. — Ваня так вірив, що зустрінеться з вами.

Орел поставив на стіл ще й пляшку.