Голова навіть не зупинився на формальних подробицях звіту, обов’язкових для таких документів: чи ж йому не знати цього «об’єкта». Швидко пробіг очима текст.
…Вийшов з будинку на вулиці Володимирській, 33… пройшов вулицею… спустився по вулиці Софіївській… дійшов до Майдану Незалежності… повернув уліво на Малу Житомирську… перейшов дворами на вулицю Михайлівську… вийшов на Малу Житомирську… знову повернув управо на Володимирську… дійшов до Десятинної, повернув уліво до Андріївського узвозу… Пройшов униз справа тротуаром, час від часу зупиняючись та розглядаючи картини й інші предмети, які пропонували продавці… знову піднявся нагору на початок узвозу… через якусь шпарину в паркані зник за Андріївською церквою. У зв’язку з можливістю розшифровки оперативного заходу спостереження безпосередньо не здійснювалося. У цей час інші бригади перекрили виходи з парку… За десять хвилин об’єкт знову вийшов на Андріївський узвіз і пішов тим же шляхом униз вулицею… Зайшов у кав’ярню «У класика», куди шість хвилин тому зайшов інший об’єкт «Кокарда» (зведення зовнішнього спостереження за цим об’єктом доповідаються окремо)…
Берун знайшов звіт «наружки» про те, як добирався до кав’ярні «Кокарда», проглянув його ще швидше. Ці деталі, клички, назви вулиць, повороти-розвороти починали голову дратувати.
— Так, нарешті дійшли, — вголос промовив Берун, хоча в кабінеті не було нікого. Він перевернув ще кілька аркушів. — Ага, ось, слава Богу.
Для контролю за розмовою об’єктів через довірену особу «М» організовано оперативне прослуховування з використанням камуфльованого виробу «Канделябр».
«Комар»:…які на той час були. Але ж ми ще досі з ними возимося. Інша справа, коли вся наша Служба чітко уявляє, що з цим усім робити.
«Кокарда»: Чи не з цього приводу вас викликав сьогодні голова?
К-р: Ні. Саме про це я й хочу з тобою поговорити. Після розмови з Герасимом Васильовичем я довгенько ходив вулицями, думав, прикидав і так, і сяк. Але нічого путнього в мою сиву голову не приходило. Я не знав, говорити з тобою чи так усе залишити.
Ну, викличу я тебе в кабінет, дам прочухана, накажу більше так не робити. А ти мене, як будь-яка нормальна людина, запитаєш:
«А в чому, власне кажучи, справа? Які до мене претензії і що я маю робити, а чого не робити?» І матимеш рацію. Потім мені спала думка поговорити з тобою де-небудь не в кабінеті, щоб обстановка, сказати б, не гнітила. Та й навіщо відкладати цю розмову на потім: самому мучитися, та й виконувати вказівку голови все одно треба. Ось я й вирішив тобі відразу зателефонувати й запросити сюди.
К-да: Так це ви виконуєте вказівку Беруна? Я думав, що ми нарешті хоч трішки відпочинемо від кошмарного оперативного дурдому. Ви запитаєте в мене, як я живу поза роботою, розкажете про свою сім’ю, про сина. До речі, як він там? Чим займається?
К-р: Вибач, але потім про все розпитаю й колись усе розповім. Зараз поговоримо про речі більш серйозні. Коли сьогодні мене викликав Герасим Васильович, то стурбованим голосом повідомив, що він дуже переживає за тебе.
К-да: За мене? А що я такого накоїв, що він за мене переживає?
К-р: Це тобі видніше. Він мені нічого до пуття не пояснив. Тільки сказав, що ти дограєшся і що за твої витребеньки буду відповідати і я теж. Щось роз’яснити я не встиг — він мене майже вигнав з кабінету. Так що — давай розказуй, що ти там наробив чи, може, ще тільки думаєш наробити?
К-да: Володимире Дмитровичу, я навіть не уявляю, про що я маю розказувати й у чому каятися. Можливо, сердиться за те, що досі деякі справи не закрито, побиття депутатів, наприклад. Може, на нього тиснуть згори, а він як досвідчений керівник не може слухати докори тих жлобів, вважає це для себе образою. Так що мені тепер — повіситися, чи що? І так стараємося, робимо все можливе й неможливе.
К-р: Ні, мені здається, що хтось на тебе накапав. І стосується це, мабуть, не лише роботи.
К-да: Як це — не роботи? А що ще в нашому житті є, окрім роботи?
К-р: Та й я так думаю. Причому є ж конкретні результати. Ось дивися: останнім часом тільки моїми підрозділами викрито кілька махінацій у кредитно-фінансовій системі, у сфері зовнішньоекономічної діяльності. А скільки накопали при роздержавленні й приватизації об’єктів народного господарства? А контрабандисти? А наркоділки? А зброя? Та тільки кримінальних справ за нашими матеріалами порушено останнім часом майже дві тисячі, понад тисячу осіб заарештовано, понад півтисячі вже засуджено. А скільки коштів, вилучених у злочинців, переказано до державного бюджету! Мільйони доларів!
К-да: Так і я про те. Мої хлопці теж стараються, щоб голові було що доповідати нагору…
ebooksa