Соло бунтівного полковника. Вершина

22
18
20
22
24
26
28
30

Богдан Данилович розгорнув одну з кількох товстелезних папок, що йому передала Ніна — дружина Сашка Теслі. На папці великими буквами чорним фломастером написано «ХМАРИ НАД КАРПАТАМИ». У папці — видрукувані на електричній друкарській машинці аркуші паперу. Богдан Данилович швидко перебрав їх, помітивши, що там є і аркуші, списані чорнилом і олівцем.

Зорій прочитав перший аркуш:

«Епіграф до книги «Хмари над Карпатами»

Ніколи не любив я так сильно наш Старий Світ, як у ці роки напередодні Першої світової війни, ніколи так не сподівався на єдність Європи, ніколи не вірив у її майбутнє так, як у ту пору, коли нам увижалася зоря нової ери. А насправді це була заграва світової пожежі, що вже наближається… мені шкода кожного, чиї роки молодості припали не на ці останні роки взаємодовіри в Європі… В ці роки кожен із нас черпав сили в загальному пориві, будував віру в себе на колективній упевненості. Імовірно, ми тоді не розуміли ще — адже люди звичайно невдячні, — яка могутня, яка надійна була хвиля, що нас несла. Однак лише той, хто пережив цю епоху загальної довіри, знає, яке падіння і затьмарення настало слідом за нею.

Стефан Цвейг. «Учорашній світ.

Спогади європейця».

Полковник вийняв із папки наступних кілька аркушів, скріплених степлером, і прочитав:

«План написання другої частини роману «Хмари над Карпатами»

Друга світова війна. Період дуже складний в історії України. Після підписання пакта Молотова-Ріббентропа і приєднання Західної України до Великої України почався черговий трагічний відлік часу для українців узагалі й для героїв роману, що діяли в період Першої світової війни.

Вітання хлібом-сіллю Радянської Армії жителями Галичини, Волині, Закарпаття, Буковини у 1939–1940 роках.

Велике розчарування діями радянської влади. Насильне заганяння селян у колгоспи. Репресивне подолання спротиву. Виселення непокірної (в основному — галицької) інтелігенції в східні регіони Роси. Боротьба радянської влади з греко-католицькою церквою, нав’язування місцевому населенню московської православної церкви.

Літо 1941 року. Війна нацистської Німеччини і комуністичного Радянського Союзу. Оголошення ЗО червня урядом Ярослава Стецька незалежної України. Розгін німцями уряду Стецька. Репресії німців проти українських націоналістів. Складність взаємин українців з німцями. Утворення У ПА. Різанина між українцями і поляками. Боротьба українських націоналістів з німцями: дійсна і надумана. Протидія радянських партизанів і українських націоналістів.

Визволення Радянською Армією території Західної України від німців. Подальший терор НКВД проти місцевих релігійних діячів та інтелігенції.

Повоєнний період. Просякнення всіх сфер життя краю органами НКВД-МГБ. Винищувальні загони (яструбки). Спецоперації МГБ проти залишків У ПА. Організація чекістами «легендованих бандбоївок»

ОУН. Знищення схронів, використання спецзасобів (снодійні речовини, отрута, закамуфльовані вибухові пристрої тощо).

Взаємини в селах між односельцями. Розділення на «своїх» і «чужих». Знищення людей. Трагедії людські. Багато крові».

«Багато крові»… Богдан Данилович відклав прочитане, взяв до рук ще кілька списаних чорнилом аркушів.

«Доля основних героїв, що діяли в першій частині роману «Хмари над Карпатами»:

— священик Олексій Бучацький, 1885 року народження, народився в Галичині. Його дружина Стефанія Бучацька, 1886 року народження. Вони мають дочку Софію — освічену інтелігентку, а також сина Андрія, у майбутньому — ідейного націоналіста, терориста, члена ОУН(б), борця за визволення України від поляків і москалів. Олексія Бучацького у 1939 році відправляють з іншими служителями греко-католицької церкви до Сибіру.

— Андрій Бучацький, 1909 року народження — це хлопчик, який «мрійливо розглядає хмарки». У дитинстві — допитливий, розвинений, розумний. Саме навколо нього побудувати основний сюжет другої частини роману. Андрій бере участь у основних подіях 30-40-х років у Західній Україні.