Сяйво

22
18
20
22
24
26
28
30

Одного молотка для роке не вистачало.

(це ним він мене гепнув?)

Ну, чим його гепнули, значення не мало, адже так? Проте пальці Геллорана піднялися до обличчя й почали обмацувати велику пухлину на щоці. Один удар — і праці дантиста, яка коштувала Дікові шість сотень доларів, наче й не було. Та,

(може, він гепнув мене не цим. може, молоток загубився, або його вкрали, або взяли на пам'ять, зрештою)

по суті, яка різниця? Улітку тут нікому буде грати в роке. Не лише влітку, взагалі ніколи в найближчому майбутньому.

Справді, різниці нема. Ось лише вигляд розставлених у стійці молотків, одного з яких бракувало, немовби зачаровував, захоплював. Дік піймав себе на тому, що думає, як тверда дерев’яна голівка вдаряє по круглій дерев’яній кулі. Бух! Чудовий літній звук. Уявив, як куля котиться по (кістках, крові)

гравію. Ці асоціації викликали спогад про (кістки, кров)

чай з льодом, гамак, панянок у білих солом’яних капелюхах, комарів і

(неслухняних маленьких хлопчиків, які грають не за правилами)

Таке інше. Справді. Приємна гра. Зараз не в моді, але... приємна.

— Діку? — тоненький, збожеволілий і, подумав Геллоран, таки неприємний голосок. — Діку, з тобою все гаразд? Виходь. Будь ласкаї

(нумо, ні/ере, виходь, масса кличе всіх вас)

Рука Діка міцно стиснула ручку молотка. Відчуття виявилося приємним, сподобалося.

(пошкодуєш різок — зіпсуєш дитину)

У мерехтливій, проколотій вогнем темряві погляд Геллорана став безглуздим. А він таки зробить їм обом послугу. Вона вся переламана... їй боляче... і майже у всьому цьому (у всьому)

винен клятий хлопчисько. Справді. Він кинув у вогні власного татуся. Якщо помізкувати, це недалеко втекло від убивства, чорт забирай. Батьковбивство, ось як це називається. Отака гидота.

— Містере Геллоране? — Голос Венді був тихим, слабким, незацоволеним І не занадто сподобався Тел^п^г,

— Діку! — Тепер малюк схлипував від жаху.

Геллоран витяг молоток зі стійки й повернувся на біле

світло, що потоком лилося з фари снігохода. Він нерівними кроками зашаркав по дощатій підлозі сараю, мов пущена заводна іграшка.