— Вранці пішла кров.
— З носа? — Марк посерйознішав.
Дівчина повернула голову. Сонце затанцювало в її райдужках, надаючи карим очам майже дорослої глибини. Вона глянула на Марка так, ніби в того під шкірою ворушилися комахи. Хлопець почервонів.
— Ти про-о… про-о-о… ці дні?
Її настрій раптово змінився, очі потемніли.
— Так, я про місячні. — Соня жбурляла слова з погано прихованим роздратуванням. — Про менструацію!
Марк, не мигаючи, дивився на засмагле обличчя дівчини й не розумів, чому вона біситься. Потім до нього дещо дійшло, і наступне запитання злетіло з язика, перш ніж він устиг стулити рота.
— Це в тебе вперше?
— Так.
— Боліло?
Соня коротко мотнула головою.
— Ні. Та я майже нічого не відчула. Тільки ліжко було таким, наче я над ним курку випатрала.
Маркові здавалося, що температура його вух наближається до точки займання. Якого біса? Ну справді!
— На хріна… на хріна ти мені це розказуєш?
Дівчина посміхнулася вимученою, ненатуральною посмішкою, мовби позуючи для шкільного альбому.
— Мама зранку ще була на зміні, а він накричав, коли побачив. І, мабуть, побив би мене, якби я не втекла.
Хлопець узявся нервово смикати нижню губу. Це здавалося неймовірним, одначе він почервонів ще дужче, як ніби сам на неї нагримав.
— Чому накричав? Це ж… — щоки палали багрянцем, у скронях гуділа кров, — це ж природно.
— Йому хіба треба причина? — Соня втягнула повітря крізь зімкнені зуби так, наче обпеклася, торкнувшись чогось нестерпно гарячого. — Розверещався, що тонни порошку не вистачить, щоб усе випрати. Я ввечері маю відчистити матрац. — Вона закусила губу. — І хрін я його відчищу, це ж кров, воно вже в’їлося навічно.
Марк хотів озватися, проте не зміг; опустив голову, роздивляючись вогкі плями на сірій футболці.
ebooksa