Не озирайся і мовчи

— Навіщо ти це робиш? — запитала вона, коли Марк закінчив.

— Хочу знайти її фотку.

— Для чого?

Його брови здивовано вигнулися над окулярами. Невже не зрозуміло?

— Щоб показати тобі.

Соня промовчала. Вони понесли назбираний хмиз до пляжу.

— Знаєш, що мене зацікавило? — озвалася дівчина, коли дійшли до піску. — З усього, що ти розказав.

— Ні.

— Ота стаття в Інтернеті. Мені цікаво, коли вона з’явилася.

Марк скинув зібране гілляччя під ноги, обтер долоні об джинси й дістав із задньої кишені смартфон.

— Чекай, я зберіг її. — Він відкрив браузер і простягнув телефон Соні. — Ось.

Соня насупилася, погортала статтю, але майже відразу повернула мобілку Маркові.

— Тут англійською.

— Ну, так. Я перекладав через «Google».

— Там є дата?

Хлопчак прокрутив статтю до кінця.

— Лише рік: 2008-й.

Дівчина замислено поворушила губами.

— Це до того, як я сюди вселилася. До розмови зі старою, — подивилася на Марка. — Що думаєш?

Хлопець розвів руками.