— Тихо! Все! Заспокоїлись обоє! — повернула голову до чоловіка. — Ти чув: він не повернеться до тієї школи. Це не обговорюється.
— А куди він піде?!
— Ми щось придумаємо.
— Я НЕ ПОВЕРНУСЯ ТУДИ!
На кілька секунд запала мовчанка. Віктор, вирячившись, дивився на Марка. Потому вдруге відмахнувся від дружини та спересердя ляснув своєю тендітною долонею по диванному бильці.
— Тоді я забороняю тобі виходити з дому без дозволу, — здушено прошепотів він. — Ти зрозумів мене? Відтепер я забороняю тобі куди-небудь іти. Або йдеш до школи, або сидиш під замком удома!
Марк підхопився, в очах стояли сльози.
— Добре! — вигукнув він. — ДОБРЕ!!!
Мама спробувала його обійняти, проте хлопець випручався, відштовхнув її, а потім побіг до своєї кімнати та зачинився ізсередини.
56
Проблема зі школою вирішилася напрочуд легко наступного ж дня.
Іще ввечері вівторка Яна Грозан зателефонувала колезі й попросила її підмінити, а сама уранці в середу пішла до 15-ї школи. Там зустрілася із завучем Мариною Єзерською та, не надто вдаючись у деталі, пояснила ситуацію: Марк почувається добре, але після того, що сталося, йому важко повернутися до класу й навряд чи він зможе закінчити навчальний рік у 15-й школі. Жінки спілкувалися майже годину — вони були одного віку, давно вчителювали й добре розуміли одна одну, — поки не дійшли згоди стосовно того, як краще вчинити. Обоє погодилися, що Маркові краще не повертатися до 8-А — доцільніше «закінчити навчання індивідуально», — а наступного року змінити школу. Єзерська пообіцяла, що підсумкові оцінки з предметів, для яких відпрацювання пропущених контрольних не є неухильною вимогою програми, Маркові поставлять на основі поточних балів. Хлопець навчався добре, із цим проблем не було. Щодо обов’язкових контрольних з української, англійської, алгебри та геометрії домовилися, що Марк напише їх в індивідуальному порядку ближче до кінця чверті. Так хлопець отримає табель і необхідні для переведення документи, не перетинаючись із жодним зі своїх кривдників.
Після зустрічі з Єзерською Яна Грозан зробила кілька коротких дзвінків і подалася до 5-ї школи. Школа розташовувалася у дворах за вулицею Князя Володимира, на півкілометра далі від будинку на Квітки-Основ’яненка, ніж 15-та. Директор уже чекав на неї. Він вислухав Яну, поспівчував із приводу ситуації, що склалася з її сином, потому проглянув Маркові оцінки і запевнив, що з великою приємністю візьме такого учня до дев’ятого класу.
Додому Яна повернулася о пів на третю пополудні, голодна, немов звір. Пообідала, а тоді переповіла все Маркові. Хлопець подякував, навіть зобразив радість, однак насправді не відчував нічого. Марк був переконаний, що до початку нового навчального року його тут уже не буде.
57
Після розмови з мамою Марк, розкинувшись на ліжку, тупився у стелю. Було трохи незвично лежати отак посеред будня і нічим не перейматися, задовго до завершення навчального року не хвилюватися за уроки. Незвично та приємно водночас. Упродовж минулих кількох днів він не прочитав жодної сторінки, а зараз навіть рубатися в «Героїв» не хотів. Натомість хлопець міркував про світ за ліфтом. Пригадував важке, застояне повітря на дні серпоподібної бухти, насичені сірководнем сипучі піски, в які дивом не втрапив, борсука, що виник невідь-звідки, а також те, що розповіла — чи то пак не розповіла — Соня. Марк уявляв, що сталося б, якби він не зупинився та зайшов на кілька кроків далі, або схаменувся надто пізно, або, виборсуючись, завалився вперед, а не назад, однак чомусь думки повертали до розмови з матір’ю. Марк довго не міг збагнути чому.
Мама зазирнула до нього за п’ять до першої, запропонувала пообідати, проте хлопець відмовився, сказавши, що не голодний. За мить після того, як Яна зачинила двері, Марк чомусь подумав, що не запитав у Соні, чи дізналася її мама що-небудь про смерть Анни Ярмуш, а тоді у голові наче батіг хльоснув. Хлопець збагнув, що йому муляло.
(Софія Ярмуш)
(15-та школа)
Він сів на ліжку, взяв до рук планшет, відкрив додаток «Карти». У рядку для пошуку ввів адресу «школи Рівного». У різних місцях карти з’явилися червоні кружечки з білими магістерськими шапочками всередині. Марк пересунув карту, щоб його висотка опинилася в центрі, а потім, провівши вказівним і великим пальцями по екрану, збільшив масштаб.
ebooksa