Широко розплющені очі каліки, що сидить на могилі. Обриси таємничих хрестів. Місяць виходить із-за хмари.
— Тум, тум — тум!
— Тум, тум — тум!
Сухі скрючені пальці каліки вистукують по могильній плиті ритм.
Тум, тум — тум!
Тум, тум — тум!
Неголосно, тихо — але в могилі йде відлуння, наче там, у землі, суцільна пустота.
Тум, тум — тум!
Тум, тум — тум!
— Старший! — незнайомець говорив неголосно, спокійно. Один із козаків вийшов боязко наперед.
— Знаєш, що це?
Той мовчав.
— То мерці просяться на волю.
Каліка прибрав руку з плити
Тум, тум — тум! — долинало із могили…
Кінець восьмого мотиву
— Що воно гупає? А, то ти зі своїм плеєром? Ну, чуєш, знайшла також забавку! Я їй про сиву давнину небилиці оповідаю, всю душу, можна сказати, вклав, а вона, виявляється, весь цей час плеєр слухала?! Ну справді, шановні, так діла не буде! Все, амба, розказуйте самі, шо хотіть! Ні, не продовжуватиму! Ні! І не просіть! Не просіть, кажу! Не розкажу! Щас же! Самі ви жлоби! Отак!..
Мотив дев’ятий
Про ознаку на небі та бунт у москалів
«Конотопці рішуче виступили у 1659 році проти зрадника І. Виговського»