Непрохані

Шепард зачинив машину. Сам він не курив, проте знав, що коли людина ігнорує напис «Не палити, вашу маму» всередині прокатного авто, то без своїх клятих пальчиків ця людина так просто не піде.

Водій був десь тут, десь поблизу.

Шепард розвернувся і пішов до будівлі. З одного боку облицьована кахлями стінка затуляла вхід до чоловічого туалету, вікно якого було одним з двох джерел тьмяного світла на майданчику. Решту споруди підпирали кам"яні колони. Тут були дротяні контейнери з буклетами про місцеві цікавинки. Був прилавок, за яким вдень торгували кавою, а нині закритий металевими ґратами. Три термінали. Два фонтанчики з питною водою. І холод, холод і пустка.

Придивившись, Шепард помітив, що трубка одного з телефонів-автоматів звисає на своєму дроті.

Шепард вийшов надвір і пішов у вбиральню. Кремово-бежеві кахлі, дві раковини, два пісуари, дві кабінки; все напрочуд чисте. Стінки кабінок починалися за півметра над підлогою, обидві виявилися порожні. Дощ гучно стукотів об металевий дах.

Вийшовши, він рушив до жіночої вбиральні. Тут було три кабінки, а все інше в цілому таке саме, тільки протікала труба, і на підлозі стояла вода. І в останній кабінці хтось був.

Сині джинси, білі кросівки. Людина стоїть навколішках. — Мем?

Він помітив предмет на підлозі: щось маленьке, з блискучого пластику, фіолетового кольору.

Шепард відчинив двері. У кутку кабінки згорнулася клубочком жінка, і на мить можна було повірити, що вона тут просто грається в хованки.

Шепард підняв з підлоги пластиковий предмет: це була батарея з мобільного телефону. Натягнувши рукавчики, він обережно взяв жінку за плечі та припідняв тіло. Вочевидь, причиною смерті стала черепно-мозкова травма: жінку щосили вдарили об унітаз. Під тілом знайшовся і розбитий мобільник. Поклавши тіло на бік, Шепард оглянув праву руку загиблої.

На вказівному пальці виднілися жовтуваті сліди.

Ознака курця.

Вочевидь, машину на майданчику водила вона.

І це вона спонсорувала любительку льодяників і курячих пальчиків, яка, вочевидь, спіймала її в туалеті за спробою подзвонити після того, як маленька пасажирка сказала чи зробила щось дивне, недоречне, дике.

Отож маленька пасажирка підійшла до дверей кабінки, жінка злякалася, послизнулася на мокрій підлозі й невдало впала, як це іноді трапляється з людьми.

Мабуть, так все й було.

Шепард тихо вилаявся і вийшов з кабінки. Прямуючи до своєї машини, він уже складав у голові перелік справ.

Позбутися залишків телефону; витерти відбитки з кабінки, зі стін вбиральні, з підлоги; витерти трубки телефонів-автоматів, а в тому автоматі, яким вона користувалася, прибрати; обшукати машину жертви й витерти відбитки у ній, витерти дверцята навколо ручок. Забрати тіло з кабінки, покласти у багажник машини, відігнати.

Ситуація, звісно, була недобра. Виймаючи зі своєї машини очисні засоби, Шепард оцінив масштаб проблеми. Вочевидь, жертва не встигла зв"язатися з поліцією, бо копів немає. Проте хтось десь міг бачити, що жінка когось підвозить. Їх могли бачити разом на заправці чи у «Макдональдзі». З цього цілком можна починати пошуки.

Діставши останні інструменти та поліетиленовий мішок для тіл, Шепард приготувався до роботи — брудної роботи.