День повернення додому

22
18
20
22
24
26
28
30

— Я молода! Мені вісімдесят, але я молодша за нього!

Вона знову пішла підстрибувати й витанцьовувати.

— Ти сказав правду, Джозефе Пайкс. Життя має свої переваги! — пирснула від сміху бабуся. — Я молодша за всіх мертвих у всьому світі!

І вона так прудко закружляла у вальсі, що зачепила за труну сукнею, і від цього доторку золотий порох хмаркою знявся в повітря.

— Тра-ля-ля! Тра-ля-ля! — радісно вигукувала бабуся Лоблілі.

Примітки

ДЕНЬ ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ

Оповідання «День повернення додому» 

(«Homecoming / The Homecoming») уперше з’явилося на сторінках жіночого журналу «Мадемуазель» (Mademoiselle) завдяки старанням його редактора-стажиста Трумена Капоте у жовтні 1946 р., і вже наступного йому було присуджено Премію ім. О. Генрі. Згодом часто передруковувалося в численних журналах та міжавторських антологіях. Серед збірок Рея Бредбері, в яких воно також неодноразово з’являлося, — «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947) і «The October Country» [Жовтнева країна] (1955). Оповідання часто зазнавало різноманітних редакцій та правок. У скороченому та дещо переписаному вигляді ввійшло до пізнього «ґрінтаунського» роману Рея Бредбері «From the Dust Returned» [Із пороху повсталі] (2001), складеного із низки значно більш ранніх його оповідань про Еліотів, родину упирів і привидів. Цікаво, що різні редакторські версії «Homecoming» досить довго передруковувалися різними видавництвами в приблизно один і той самий час. На переконання одних із кращих сучасних бредберізнавців Джонатана Еллера та Вільяма Тупонса, найбільш виваженою та коректною версією є текст оповідання, вміщений в збірці «The October Country», надрукованій видавництвом «Del Rey / Ballantine» для широкого ринку у м’якій палітурці (т. зв. mass market paperback) у 1982 р.

Українською перекладено вперше.

ДЯДЬКО ЕЙНАР

Оповідання «Дядько Ейнар» («Uncle Einar») уперше побачило світ у складі збірки «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947) і згодом передруковувалося в інших відомих антологіях Рея Бредбері, зокрема «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), «R Is for Rocket» [P — означає «ракета»] (1962), а також ввійшло до складу пізнього «ґрінтаунського» роману Рея Бредбері «From the Dust Returned» [Із пороху повсталі] (2001), складеного із низки значно більш ранніх його оповідань про Еліотів, родину упирів і привидів. За словами самого автора, образ головного персонажа оповідання — дядечка Ейнара — ґрунтується на реальному «найулюбленішому» шведському дядьку письменника Ейнарові Муберґу:

«…Він був дуже голосний, життєрадісний і навіть трохи буйний. Зазвичай раз на тиждень він приходив до нас у гості. Працював у пральні мого рідного містечка, і тому приносив нам мамине прання також. Кожен його візит перетворювався на щось незабутнє. Я ріс поруч із ним і так сильно любив його, що дарував йому крила і змусив літати в небі, і, власне, він перетворився на це оповідання. Дядько був страшенно йому радий. Він прожив довге життя» (інтерв’ю із Ґевіном Грантом, 2000).

Українською перекладено вперше.

МАНДРІВНИЦЯ

Оповідання «Мандрівниця» («The Traveler / The Traveller») уперше було надруковане в березні 1946 р. у журналі «Вірд тейлс» (Weird Tales), згодом публікувалося в авторських збірках «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947) і «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), на правах окремого розділу ввійшло до роману Рея Бредбері «From the Dust Returned» [Із пороху повсталі] (2001) (див. вище). Має досить складну редакторську історію і кілька авторських редакцій.

Українською перекладено вперше.

БУЛА СОБІ СТАРА

Містичне оповідання «Була собі стара» («There Was an Old Woman») вперше надрукували у липневому номері журналу «Вірд тейлс» (Weird Tales). Згодом воно з’являлося лише на сторінках збірок «Dark Carnival» [Темний карнавал] (1947) і «The October Country» [Жовтнева країна] (1955), а також пізніших антологій Рея Бредбері ретроспективного та компілятивного характеру.

Українською перекладено вперше.

КВІТНЕВЕ ЧАКЛУНСТВО

Фентезійне оповідання «Квітневе чаклунство» («The April Witch») належить до мініциклу ранніх історій про Елліотів, родину упирів і привидів. Перша публікація — на сторінках індіанаполіського суспільно-політичного журналу «Сетердей івнінґ пост» (The Saturday Evening Post), у подальшому ввійшло до збірників «The Golden Apples of the Sun» [Сонце — яблука злотаві] (1953), «Twice Twenty-two» [Двічі по двадцять два] (1966), «То Sing Strange Songs» [Співати дивні пісні] (1979), «The Stories of Ray Bradbury» [Оповідання Рея Бредбері] (1980), омнібуса «The Golden Apples of the Sun and Other Stories» [Сонце — яблука злотаві та інші оповідання] (1997). У скороченому та дещо переписаному вигляді, під заголовком «The Wandering Witch» [Мандрівна відьма] ввійшло до пізнього «ґрінтаунського» роману Рея Бредбері «From the Dust Returned» [Із пороху повсталі] (2001), складеного зі згаданих вище оповідань про сім’ю Еліотів. Виходило у складі антологій «Fantasy Tales» [Фентезійні оповідки] (1977, редактор — Барбара Айрсон), «Young Witches & Warlocks» [Молоді чаклуни та відьми] (1987, редактори — Айзек Азімов, Мартін Ґрінберґ, Чарлз Во), «The Ultimate Witch» [Про відьом. Найповніше] (1993, редактори — Джон Бетанкур і Байрон Прайсе), «Magicians’ Circle» [Магічне коло] (2003, редактор — Пітер Гейнінґ) та «American Fantastic Tales: Terror and the Uncanny from the 1940s to Now» [Американські фантастичні оповідання: жахіття і химери від 40-х років і по нині] (2009, редактор — Пітер Штрауб). Оповідання Рея Бредбері також з’являлось на сторінках хрестоматій із літератури (1997) та було адаптоване для коміксів (1993).

Українською перекладено вперше.

ХЛОПЕЦЬ-НЕВИДИМЕЦЬ

Оповідання «Хлопець-невидимець» («Invisible Воу») було написане в першій половині 1944 року, а вже через рік з’явилося на сторінках журналу для жінок «Мадемуазель» (Mademoiselle, листопад 1945 р.), згодом включалося до авторських збірок «Сонце — яблука злотаві» (The Golden Apples of the Sun, 1953), «Вінтажний Бредбері» (The Vintage Bradbury, 1965), «Двічі по двадцять два» (Twice Twenty-two, 1966), «К — означає космос» (S Is for Space, 1966) та інших, а також стало літературною основою кількох театральних постановок (2007) і телеекранізації (1982) на каналі Сібі-ес. Неодноразово включалося до різноманітних жанрових збірок і антологій.

Українською перекладено вперше.