— Я бачився з Михаїлом, — повторив архангел. — І зустріч ця не здалася мені успішною…
— Сімейні справи взагалі невеселі,— посміхнувся Геніус.
— Брат не дослухався до моїх слів, він готує апокаліпсис, — продовжив Гавриїл, пропустивши його слова повз вуха. — Його мета — знищити Землю.
— Навіщо йому знищувати цю планету? У чому сенс? — голос князя не здригнувся, наче й не про нього йшла мова.
— Тому що планета ця проклята. У своєму нинішньому вигляді вона створена Ворогом, він перетворив її на місце скорботи. Земля — вічний головний біль для Сфер. Їм доводиться стежити за нею, підтримувати тут хоч якусь подобу ладу. Але лад тут, на думку Михаїла, єдиний — пекельний. І не сьогодні-завтра він закличе на цю землю Армагеддон, сюди нагряне ангельське воїнство і завдасть останнього нищівного удару. Тим більше, що й привід очевидний — знищено ангела пригляду.
— А як щодо Дія? — запитав князь. — Дій відчайдушно чинитиме опір.
— Не чинитиме, — витримавши паузу, мовив архангел. — Люцифера більше немає. Він припинив своє існування, як і Бог.
Князь здригнувся, хоча потай і зрадів… Є, є ще справедливість на цьому світі!
— Але як таке може бути?
— Коли зі світу пішов Бог, пішов також його Ворог. Адже Ворог — усього лише відображення Бога в чорному дзеркалі. Немає кому зазирати в те дзеркало, немає кому й відбиватися.
— З ким же я весь цей час мав справу?
— Зі мною, — сказав Гавриїл, — і тільки зі мною. Я переказував тобі нібито веління сатани, але це були мої веління.
Геніус насупився. Помовчав, підвів очі, глянув просто на ангела.
— Але якщо Люцифер помер, до чого Армагеддон? Щоб покінчити зі мною?
Гавриїл неприємно посміхнувся.
— Щоб знищити тебе, архангелу досить поворухнути пальцем. Ти просто місцевий божок, погано вихований дух. Ні, воїнство необхідне, щоб викорінити божественний лад, який охороняє землю. Люди спотворили те, що їм було дано. Біда не в тому, що тривають нескінченні війни, а в тому, що війни й насильство стали нормою. Людина зневажає людину гірше за демона, насолоджується її стражданнями, в цьому бачить сенс життя. Цього, звичайно, Сфери не пробачають.
— Але якщо немає Дія, з ким тоді воювати?
Співрозмовник мовчав хвилину, князь уже вирішив був — не відповість, але той усе ж заговорив:
— Воювати вони будуть і з тобою, і зі мною… Тому що інших захисників у Землі немає.
— Отже, ми з тобою станемо втіленням зла, — усміхнувся Геніус. — Знищувати Землю будуть вони, а зло — це ми.
ebooksa