«Вулиця Пресвятої Богородиці» (в оригіналі використовується католицький перифраз «Our Lady of the Fields») та «Рю Баре» нагадують дебютний роман Чемберса «У Кварталі». В усіх випадках головним персонажем виступає юнак з Америки, що приїздить до Парижа, аби навчатися мистецтвам, захоплюється недоступною дівчиною з невідомим минулим, проводячи вільний час разом з друзями з академії. Академія Жульєна (або Жуля), згадана у творах, була найвідомішою приватною академією мистецтв наприкінці XIX сторіччя[166]. Чемберсові, який навчався там, пощастило навіть взяти участь у Салоні зі своїми роботами. Вільям Буґро та Ґустав Буланже — члени журі Паризького Салону, які викладали у цій академії.
Амур, в тіні якого сиділи Гастінґс і Валентина, в оригіналі значиться як «Love»: в англійській це слово може позначати як саме кохання, так і античного бога цього почуття. Гра слів торкнулася і Фоксгола Кліфорда: Foxhall є очевидною алюзією на лиса (ім’я можна перекласти як «лисяча нора»). Більш явна, але так само неможлива для перекладу гра слів простежується у «Рю Баре»: користуючись латинкою, Чемберс міцно пов’язує англійську та французьку мови. Саме цьому зв’язкові завдячує велика частина зворушливої атмосфери «Вулиць».
З трояндою ступив через поріг
Протягом свого життя Роберт Чемберс видав майже 90 книжок, здебільшого романів та збірок оповідань. З 1894 по 1938 роки нова книжка Чемберса виходила щороку (!), що зробило його одним з найуспішніших за життя письменників початку XX сторіччя. У збірці «Творець Місяців» однойменна історія цілком належить до жанру жахів, у «Небесному Дереві» також стрічаються химерні елементи (хоча сама збірка скоріш гумористична), у «Таємниці Вибору» автор повертається до атмосфери Бретані. Збірка «Примари людей» має доволі багато спільних рис з «Королем»: оповідання «Бог Війни» стилістично нагадує «Рай Пророків», а у творі «Надзвичайний і повноважний посол» читач зустрічає старих знайомих з Латинського кварталу — Селбі, Северна, Еліота, Родена та Кліфорда. З кожним роком Чемберса все більше захоплювала історична тематика, в його збірках усе сильніш переважали тексти військового спрямування. Водночас із цим він писав любовні романи, які добре продавалися та забезпечували письменника та його родину. Єдиним винятком можна вважати роман «Винищувач душ», виданий 1920 року. Там Чемберс поєднує окультну тематику з детективом: головний персонаж — дівчина, що втекла із фортеці окультистів — протистоїть комуністам, чорним магам та іншому злу. Проте після 1924 року і до самої смерті (1933) він писав лише історичні романи.
Ніколи більше Роберт Чемберс не повертався до химерного світу Каркози, де два сонця тонуть в озері Галі, де чорні зорі світять з небес, де співають свої пісні Гаяди, де тріпоче на вітрі пошматована мантія Короля у Жовтому.
Євген Лір
Інформація видавця
Зміст
Той, що відновлює репутації • 7
Маска • 45
У Дворі Дракона • 65
Жовтий знак • 75
Леді д’Іс • 97
Рай пророків • 115
Вулиця Чотирьох вітрів • 120
Вулиця Першого снаряда • 127
Вулиця Пресвятої Богородиці • 164
Рю Баре • 206
Під Жовтим знаком (післямова перекладача) • 233
Цей текст захищений Законом України «Про авторське право і суміжні права». Виключне право на видання цього тексту належить Видавництву Жупанського.
Будь-яке цитування тексту, його відтворення чи публікація можливі лише з дозволу видавництва.
ebooksa