В таких помешканнях вона жила на початку своєї театральної кар’єри. Було помітно, що перед її приходом юнак усе як слід прибрав, аби вона не здогадалася, що тут він і спить, і їсть, і працює. Диван, очевидно, вночі правив йому за ліжко…. Джулія повернулася в уяві на багато років назад і раптом відчула себе на диво молодою. Як весело їм жилося колись у таких кімнатах, як ця, і яку насолоду відчували вони, з’їдаючи обіди й вечері, що продавалися в паперових мішечках — яйця і бекон, — їх вони підсмажували на газовому пальнику!..
Юнак повернувся з коричневим чайником. Джулія взяла бісквітне тістечко з рожевою цукровою глазур’ю. Вона вже багато років не їла таких тістечок. Міцний цейлонський чай з молоком і цукром змусив її знову пригадати ті дні, які, здавалось, назавжди вже забуто. Джулія побачила себе молодою, нікому ще не відомою, сповненою честолюбних планів актрисою. Який це був приємний спогад!
Вони розговорилися. Юнак весь час злегка ніяковів, в усякому разі, тримався не так сміливо, як по телефону; що ж, у цьому не було нічого дивного, її присутність, природно, трохи бентежила його, і Джулія непомітно робила все можливе, аби до нього повернулося самовладання. Юнак розповів, що родом він з Хайгейта, батько присяжний; донедавна юнак також жив там, але потім вирішив, що час уже ставати на власні ноги, і найняв цю маленьку квартирку, коли до закінчення його стажування залишався один рік. Тепер він готується скласти останній іспит.
Потім мова зайшла про театр. Юнак з дванадцяти років часто ходив на вистави й бачив Джулію у кожній її ролі. Він розповів Джулії, що, коли йому було чотирнадцять років, він якось після денної вистави дочекався її коло службового входу і, коли вона вийшла, попросив у неї автограф.
Юнак був гарний з себе, мав голубі очі й світло-каштанове напомаджене волосся. Жаль тільки, що він його так зачісував. На білих щоках проступав рум’янець. Джулія навіть подумала, чи він не сухотний. Костюм на ньому був дешевий, але він носив його з якоюсь особливою елегантністю — і це їй припало до вподоби.
Джулія спитала, чому він оселився саме на Тевісток-сквері. Юнак пояснив, що це центр і до того ж тут багато зелені, з вікна відкривається чудовий краєвид. Вона встала, щоб подивитись, чи це справді так. Крім того, це була слушна нагода встати з-за столу, щоб потім попрощатися.
— Так, тут і справді чудово. Типовий лондонський пейзаж! Не можна очей відірвати.
Юнак стояв поруч, і вона повернулася до нього. Він обійняв її за стан і поцілував просто в губи. Для неї це була така несподіванка, що вона вкрай розгубилася, і їй навіть на думку не спало опиратися. Губи його були м’які, і від нього всього віяло якимсь чарівним — так-так, чарівним ароматом юності. Але те, що він дозволяв собі зараз, було просто безглуздя! Він розсував її губи кінчиком язика і обнімав її обома руками! Вона не гнівалася за це на нього, але сміятися їй теж не хотілося, і взагалі в ту мить вона не знала, що відчуває. Раптом Джулія помітила, що він легенько тягне її за собою, все ще припавши губами до її уст, відчула, як пашить його тіло — немов всередині у нього палає вогонь; потім вона зрозуміла, що юнак кладе її на диван… І ось він лежить поруч з нею, цілуючи її губи, шию, щоки, очі. Серце її здригнулося від болю. Вона взяла юнака за голову й поцілувала його в губи.
За кілька хвилин вона стояла перед дзеркалом і поправляла на собі одяг.
— Подивіться, що ви зробили з моєю зачіскою.
Він подав їй гребінець, і вона причесалася. Потім наділа капелюшок. Він стояв у неї за спиною, злегка посміхаючись, і вона весь час бачила його обличчя, його блакитні очі.
— А я гадала, що ви скромніший, — сказала вона, дивлячись на його відображення у дзеркалі.
Юнак засміявся.
— Коли ми знову зустрінемося?
— А ви хочете?
— Навіть дуже.
Джулія швиденько подумала: «Ні, це абсурд, я зовсім не маю наміру зустрічатися з ним знову, і взагалі не слід було йому цього дозволяти, але тепер нічого не вдієш, треба бути з ним обережнішою, щоб виграти час. Він, чого доброго, ще почне мене переслідувати, коли я скажу, що на цьому кінець».
— Днями я подзвоню вам.
— Обіцяєте?
— Слово честі.