— Добре. Спить.
Ліне підійшла до плити.
— Хочеш ложку супу? З цвітної капусти.
— Залюбки.
Ліне увімкнула електричну конфорку.
— Щоправда, суп з пакетика…
Вістінґ сів, кивнув на ноутбук на столі.
— Над чим працюєш?
— Те, що й завжди… Родовід.
Вона відрізала дві скибки хліба, грубо намастила їх маслом.
— Ти могла б щось для мене з’ясувати? — запитав Вістінґ.
— Що саме?
— Чи є Мартін Гауґен у фейсбуці?
Ліне знову сіла до столу.
— Ти був у нього?
— Не застав! Може, у нього на сторінці щось написано, поїхав кудись чи що…
Ліне зацокотіла пальцями по клавіатурі.
— Щось його тут не бачу. Може, ліпше зателефонуй!
— Вже…
З каструльки на плиті заклубочилася пара. Ліне підхопилася, відставила каструльку.
ebooksa