– Як ти це зробив, Ло? Як ти здогадався?
Тон у нього, коли він мені відповів, був спантеличений:
– Я знав, я просто це знав, ото й усе.
Ми знову обидва замовкли, дивлячись у чорний отвір. Мене несподівано опанував моторошний страх – мені було лячно думати,
– Візьми світло, Бене, – наказав Лорен, не відриваючи погляду від дверного отвору.
Я взяв переносну дугову лампу, й Лорен забрав її в мене з рук. Я подався за ним, коли він увійшов у прохід за дверима.
Перед нами у проході сім футів заввишки й у дев’ять футів завширшки був спуск униз під кутом сорок п’ять градусів. Там були кам’яні східці, вроблені в підлогу. Кожна сходинка стерта, з гладенькими закругленими краями. Стіни й стеля тунелю виготовлені з необробленого каменю, а глибина тунелю ховалася від нас за тінями й темрявою.
– Що це? – запитав Лорен, показавши на два великі круглі об’єкти, які лежали на початку східців.
Я побачив, що на них блищать бронзові розетки.
– Щити, – сказав я йому. – Бойові щити.
– Хтось загубив, дуже поспішаючи.
Ми обережно переступили через них і спустилися східцями. Там було сто шість сходинок, кожна по вісім дюймів заввишки.
– Пилюки тут немає, – зауважив Лорен.
– Ні, – погодився я. – Печать на дверях була приладнана дуже щільно.
Його слова, либонь, мали б бути сприйняті як застереження, проте я був весь опанований подивом і збудженням від цього нового відкриття. Поверхня східців здавалася такою чистою, ніби її щойно підмели.
Спустившись східцями, ми опинилися перед розвилкою у формі літери Т. Прохід праворуч приводив до залізної брами, зачиненої й загвинченої на болти. Ліворуч він спускався ще на дванадцять покручених сходинок, що зникали в живій скелі.
– Куди йти? – запитав Лорен.
– Погляньмо, що там видно за брамою, – запропонував я здушеним від збудження голосом, і ми підійшли до неї.
Важкі болти не були загвинчені наглухо, але крізь опори брами була пропущена золота нитка, й важка цегляна печать затуляла вхід.
На печаті був грубо зображений барельєф тварини й написані слова: «Ланнон Гіканус, Великий Лев Опета, володар Пунту й чотирьох царств».