– Погляньте на рабів. Молодих людей серед них зовсім мало.
Гай обернувся, щоб роздивитися чорну масу взятих у полон венді, які сиділи навпочіпки. Вони були прикрашені гірляндою з легких похідних ланцюгів, обмотаних навколо шиї, схожі на зграю гончаків, які приготувалися до полювання.
– Так, справді.
Він тепер побачив, що то здебільшого жінки та ще недозрілі підлітки. Наглядачі рабів відсіяли старих і калічних, але серед захоплених було дуже мало чоловіків віку й статусу воїна. Гай вибрав із рядів людей, які сиділи навпочіпки, на вигляд дужого й здорового юнака й заговорив до нього його рідною мовою:
– Де ваші воїни?
Юнак здавався здивованим, коли почув рідну мову, але він похмуро опустив очі й нічого не відповів. Центуріон наполовину витяг із піхов меча, і шкрябання сталі об піхви примусило хлопця злякано підняти голову.
– Пролити краплю зайвої крові для нас нічого не означає, – застеріг його Гай, і хлопець завагався, перш ніж відповісти.
– Вони пішли на північ полювати на буйвола.
– Коли вони повернуться? – запитав Гай.
– Я не знаю, – раб промовисто стенув плечима, а Гай мав тепер набагато переконливішу причину для поспіху.
Бойові полки венді не були розбиті, а високі стовпи диму приваблять їх, як м’ясо приваблює стерв’ятників.
– Підіймай їх і рушайте в дорогу, – наказав він центуріону й поквапився геть.
Ланнон вийшов із диму в супроводі своїх зброєносців та охоронців. Одного погляду на його обличчя – червоне й похмуре – було досить, щоб застерегти Гая.
– Ти наказав наглядачам рабів, щоб вони залишали життя тим, кого відбраковують?
– Так, величносте.
Несподівано для себе Гай відчув роздратування з приводу того, що цар надто часто гнівається та прискіпується до дрібниць, його тепер турбували значно важливіші справи.
– Чиїм авторитетом?
– Авторитетом командувача царського легіону, який бере участь у битві, – відповів йому Гай.
– Я наказав, щоб усе було спалено.
– Але це не означає, що треба влаштувати різанину старих і калічних.
ebooksa