Легіон зупинився після того, як споночіло, воїни поїли зготовленого холодного м’яса та коржиків, які вони переносили у своїх торбинах, тоді як переносники вина ходили між рядами, наповнюючи чаші.
– Поглянь-но.
Гай доторкнувся до плеча Ланнона й показав на північні пагорби. Небо світилося так, наче місяць сходив із протилежного боку. То був відсвіт від тисяч вогнів, на яких готували їжу.
– Багатий урожай, – кивнув головою Ланнон. – Точно так, як напророкувала відьма.
Гай ніяково здригнувся на згадку про Таніт, але промовчав.
– Її слова стривожили мене, я не спав багато ночей, обмірковуючи їх. – Ланнон витер жирні пальці та губи, перш ніж потягся до чаші з вином. – Вона проповідувала смерть і темряву, і зраду друга.
Він обполоснув собі рот вином і сплюнув на землю, перш ніж почати пити.
Гай помурмотів:
– Вона не проповідувала, величносте, вона відповідала на запитання.
Але Ланнон сказав:
– Я вважаю, що вона – зло.
– Величносте! – слабко запротестував Гай.
– Не дозволяй себе обманути гарненьким личком, Гаю.
– Вона молода, невинна, – почав Гай, але побачив, як Ланнон нахилився до нього, дивлячись гострим поглядом йому в обличчя, й замовк.
– Навіщо тобі потрібна ця відьма, мій Сонячний Пташе?
– Як дівчина, вона не означає для мене нічого. Як вона могла б щось означати, адже вона належить богині?
Гай заперечив своє кохання, а Ланнон відхилився назад і подивився на нього скептичним поглядом.
– Ти мудрий у всьому, мій друже, окрім жінок. Ти мусиш дозволити мені керувати тобою.
– Ти завжди добрий до мене, – промурмотів Гай.
– Тримайся якнайдалі від цієї дівки, Гаю. Дослухайся до поради того, хто тебе любить, вона не дасть тобі нічого, крім смутку.