– Подивися, – наполягав Гай, і Ланнон виступив наперед і став поруч нього.
– Бачиш! – Гай показав на ноги царя венді, й Ланнон спохмурнів, швидко втягнувши в себе повітря.
Ноги Манатассі були жахливо спотворені, глибоко розділені між пальцями, вони скидалися на пазурі якогось надприродного птаха. Мимохіть Ланнон відступив назад, зробивши рукою знак, що відвертає лихо.
– У нього пташині ноги, – сказав Гай. – Це ноги священного сонячного птаха Ваала.
Від спостерігачів почулися гомін і шарудіння. Вони понахиляли голови вперед з огидною забобонною цікавістю.
Гай підняв голос.
– Я оголошую, що цей чоловік позначений богом. Він перебуває під заступництвом богів, і його не можна відправити як посланця.
Поки він говорив, сонце опустилося за край світу, й у повітрі запанувала прохолодна темрява.
Ланнон перебував у нестямному гніві, який люто його трусив і зробив його обличчя та губи такими блідими, що на щоці виразно проступив чорний грудкуватий рубець рани.
– Ти пошив мене в дурні! – сказав він тихо, але голос його тремтів від скаженої люті.
– Він позначений богом, – запротестував Гай.
– Не намагайся заховатися за своїми богами, жерче. Ти і я, обидва, знаємо, що багато з Ваалових рішень ухвалюються Гаєм Бен-Амоном для Гая Бен-Амона.
– Величносте!
Гай хапнув ротом повітря на це звинувачення, на його жахливе блюзнірство.
– Ти пошив мене в дурні, – повторив Ланнон. – Ти хочеш помістити цього варвара поза моєю досяжністю, ти прагнеш гратися у політику зі мною.
– Неправда, мій володарю. Я ніколи не посмів би.
– Ти посмієш, жерче. Ти посмієш украсти зуби з рота живого Великого Лева, якщо в тебе з’явиться така забаганка.
– Мій володарю, я твій вірний, найвідданіший…
– Ступай тихо, жерче. Я остерігаю тебе. Ти літаєш високо в чотирьох царствах, але ніколи не забувай, що твоя слава залежить від моєї ласки.
– Я це знаю дуже добре.
ebooksa