Сонячний Птах

22
18
20
22
24
26
28
30

– Ти це розумієш? – запитав Гай із глибокою стурбованістю, й Манатассі з готовністю відповів:

– Розумію, високонароджений.

– А ти в це віриш? – наполягав Гай.

– Вірю.

Манатассі дав ту відповідь, що, як він знав, задовольнить того, хто запитує, і Гай щасливо кивнув головою. Його зусилля просвітити царя рабів давали чудові результати. Він виклав йому теорію символічної репрезентації дуже ретельно, пояснивши Манатассі, що місяць не Астарта, а її символ, її монета, її знак і обіцянка. Він розповів йому, що зростання та зменшення місяця є символічним зображенням підкорення жінки чоловікові, які в жінки людського походження виявляються через періоди місячних захворювань.

– А тепер поговорімо про великого бога Ваала, – сказав Гай, і Манатассі внутрішньо зітхнув.

Він знав, що тепер буде. Цей дивний чоловік заговорить тепер про дірку в небі, крізь яку Мітасі-Мітасі заходить і виходить. Він спробує переконати Манатассі, що йдеться про чоловіка з розмаяною рудою бородою. Які суперечливі люди ці бліді, схожі на привидів створіння. Звісно, вони мають зброю, одяг і чудові надбання, виявляють майже чарівну вправність у суспільних і воєнних справах. Він бачив, як вони воюють і як працюють, і це справило на нього глибоке враження. А проте ці ж таки люди не можуть зрозуміти істин, що їх чудово розуміють навіть немовлята його племені.

Першими усвідомленими думками Манатассі, коли він виринув із гарячого туману лихоманки, були думки про втечу. Але тепер, переведений внаслідок слабкості на роль спостерігача, він здобув час переглянути свої плани. Він тут у безпеці, цей горбань-манекен наділений дивною владою, й він перебуває під його протекцією. Тепер він це знає. Ніхто не наважиться навіть доторкнутися до нього, поки його новий хазяїн тримає над ним свій щит.

Крім того, він знав, що тут можна багато чого навчитися. Якщо йому вдасться перейняти майстерність і знання цього народу, він стане більш озброєним. Він стане наймогутнішим військовим вождем, якого будь-коли знало його плем’я. Вони застосували своє вміння, щоб завдати йому поразки, він завдасть їм поразки завдяки цьому самому вмінню, якого він навчиться від них.

– Ти розумієш? – запитав Гай із великою вірою в переконливість своїх слів. – Ти розумієш, що Ваал – володар усього неба й землі?

– Розумію, – відповів Манатассі.

– Ти згоден визнати Астарту й великого Ваала богами?

– Я приймаю їх, – погодився з ним Манатассі, й Гай здавався дуже задоволеним.

– Вони поставили свій знак на тобі. Отже, ти мусиш присвятити себе служінню їм. Коли ми повернемося до міста, я влаштую церемонію у храмі великого Ваала. Я обрав для тебе боже ім’я – ти більше ніколи не називатимешся так, як колись.

– Якщо тобі так хочеться, високонароджений.

– Віднині ти носитимеш ім’я Тимон.

– Тимон, – цар рабів випробував це ім’я на язик.

– Він був жерцем-воїном у часи правління п’ятого Великого Лева. Великий чоловік.

Тимон кивнув головою, нічого не розуміючи, але задоволений, що він спостерігає, чекає і навчається.

– Високонароджений, – лагідно запитав він, – що то за знаки, які ти шкрябаєш на жовтому металі, щó вони означають?