Учитель питав:
— Коли кубок уже не кубок, то який це кубок? Який це кубок?!
Цзай во спитав:
— Якщо того, хто людяний, сповістили, що хтось із людей, відомих своєю людяністю, впав у колодязь, то він би кинувся за ним?
Учитель відповів:
— Навіщо йому так робити? Адже чеснотливий муж готовий іти на смерть, але він не може гинути нерозсудливо; його здатні обдурити, але зробити з нього дурня не можна.
Учитель сказав:
— Чеснотливий муж, опановуючи всю ученість, теж може межу не перейти, якщо стримуватиме себе правилами ритуалу.
Учитель зустрівся з княгинею Наньцзи, і Цзилу був невдоволений. Учитель його клят-вено запевнив:
— Коли я неправильно вчинив, хай Небеса мене відкинуть! Хай Небеса мене відкинуть!
Учитель сказав:
— Непорушна середина — ця чеснота найвища з усіх, але давно вже рідко трапляється серед людей.
Цзигун спитав:
— Що скажете про те, хто широко чинить добро народові і здатен усім допомогти. Чи може він бути названий людяним?
Учитель відповів:
— Чому ж тільки людяним? Чи не так-таки чинять люди найвищої мудрості? Адже про це вболівали всім серцем Яо з Шунем! Хто людяний, той дає іншим опору, бажаючи сам її мати, і допомагає їм досягнути успіху, бажаючи сам його досягнути. вміння знайти приклад поблизу — ось у чім бачу я майстерність людяності.
Глава 7. Я продовжую
Учитель сказав:
— Я продовжую — не творю; я вірю в давнину і люблю її щиросердо. Насмілююсь у цьому зрівнятися з Лаопіном.
Учитель запитав:
ebooksa