Вислови

Учитель відповів:

— Не з тим, хто може кинутись на тигра голіруч чи кинутися в річку, не дожидаючись човна, і померти без жалю. Та неодмінно — з тим, хто, беручись до справи, повен обережності й зі своєю любов’ю до складання планів досягає успіху.

12

Учитель сказав:

— Якби багатства можна було добитися, то задля цього я став би навіть тим, хто тримає батіг. Та коли його не можна добитися, я буду робити, що мені до вподоби.

13

Учитель ставився пильно до посту, війни, хвороби.

14

Коли Учитель був у Ци і там почув музику «Весняна», то він протягом трьох місяців не знав м’ясного смаку і сказав:

— Не сподівався від виконання музики такої досконалості.

15

Жань Ю спитав:

— Учитель за Вейського правителя?

Цзигун відповів:

— Гаразд, я його спитаю.

Увійшовши до Вчителя, спитав:

— Що за люди були Старший Рівний із Молодшим Рівним?

— Вони були древніми достойними людьми, — було за відповідь.

— Вони на щось нарікали?

— Вони прагли людяності і здобули її. На що ж було їм нарікати?

Вийшовши від Учителя, Цзигун сказав:

— Учитель не за Вейського правителя.

16

Учитель казав:

— Я радість знаходжу і в тім, коли живу на висівках із водою, сплю, підклавши долоню замість узголів’я. Багатство, шляхетство, придбані нечесно, мені здаються хмарою, що поруч пропливла.