Учитель сказав:
— Якби мені було додано ще трохи років, то в п’ятдесят я взявся би за вивчення «Перемін» і зміг би уникнути великих помилок.
Учитель говорив у високому стилі, кажучи про Пісні, Книги й Обряди.
Завжди при цьому вживав високий стиль.
Князь Ше спитав Цзилу про те, що за людина Конфуцій. Цзилу не відповів.
Учитель сказав:
— А чому ти не сказав: «Оце людина, яка не пам’ятає в гіркому пориві про їжу, радіючи, забуває всі печалі і не помічає близької вже старості»?
Учитель казав:
— Я маю знання не від народження, але, давнину полюбивши, стремлю до неї всіма силами.
Учитель не висловлював думок про чудесне, силу, розбрат, духів.
Учитель сказав:
— Я неодмінно знаходжу собі наставника в кожному з двох моїх попутників. Я вибираю те, що є в них хорошого, і наслідую його, а поганого в них я уникаю.
Учитель мовив:
— У мене від Неба чеснота! А Хуань Туй, що може він мені зробити?!
Учитель казав:
— Синки, ви, напевно, думаєте, що я потайний. а в мене нема від вас таємниць. Хоч що я роблю, усе розділяю з вами. Я саме такий, синки.
Учитель навчав за чотирма розділами: ученості, вчинкам, чесності й відданості.
Учитель казав:
— Я не сподіваюсь уже натрапити на людину довершеної мудрості. Якби вдалося здибатися з чеснотливим мужем, то цього було б досить.
Учитель продовжував:
ebooksa