— У мовчанні запам’ятовувати, навчатись ненаситно і наставляти інших невтомно — що є в мені із цього?
Учитель казав:
— Я почуваю печаль, коли не покращують звичаї, не усвідомлюють те, що вивчають, а знаючи обов’язок, не можуть за ним іти і не здатні усунути порок.
Учитель на дозвіллі Мав спокійний вигляд І здавався задоволеним.
Учитель побивався:
— Як звівся я! Уже давно не сниться мені князь Чжоу.
Учитель сказав:
— Прив’язаний усією душею до путі, Шукаю підтримку в чесноті,
Повен віри в людяність,
Утіху знаходжу в мистецтвах.
Учитель казав:
— Я всім даю поради, починаючи з тих, хто мені приносить в’язку в’яленого м’яса.
Учитель сказав:
— Хто не перейматиметься гірким поривом, тих не освічую, неприголомшених не вчу, не повторюю тим, хто не здатен відшукати за одним кутом інші три.
Коли Учитель був поряд із людиною під час скорботи, він ніколи не наїдався досита.
У той день, коли Учитель плакав, він не співав.
Учитель сказав Янь Юаню:
— Коли використовують, то діємо, а відкидають, то ховаємось — так робимо тільки ми з тобою.
Цзилу спитав:
— А з ким би ви, Учителю, були, якби вели війська?
ebooksa