Нижче села Кичкас, між обома берегами Дніпра збудують бетонну греблю завдовжки 763 метри. В наслідок цього вода підніметься на 37 метрів, і всі пороги, що вище греблі, будуть затоплені на протязі 110 кілометрів. Ця дільниця ріки стає судоходною для великих пароплавів. На греблі встановлюється 25 щитів Стонея, що зачиняють водозливні отвори. Щити можна підіймати з верхнього мосту, що йде вздовж греблі з гори, коли треба пропустити воду. За допомогою цих щитів можна тримати потрібний рівень води.
Гідроелектрична силова станція розташовується на правому березі Дніпра і безпосередньо прилучається до греблі. Під напором води в 37 метрів заввишки буде рухатися 13 турбін, що рухають електричні машини. Кожна турбіна матиме 50.000 кінських сил. Таким чином, загальна міць електростанції визначається в 650.000 кінських сил на валі турбін.
Електроенергія, що її таким чином здобувається в електричних генераторах, подається по лініях електропередачі в промислові райони, які оточують станцію: Запоріжжя, Нікопіль, Кривий Ріг, Дніпропетровське, Кам’янське та Харків. На станції встановлюється всі потрібні електричні апарати для керування електричною течією і трансформатори для підвищення її напруження до 110.000 вольт.
Як бачите, ця енергія це напруження надзвичайно високої сили. Мені випадково спала на думку одна легенда, що зв’язана з порогами. Мені здається, що людство зв’язало цю легенду з порогами, вражене їхньою силою, їхньою впертою міццю, їхнім гуркотливим напруженням.
Шановні товариші! Я дозволю собі нагадати цю легенду вам. Є старовинна казка, яка говорить, що дуже давно, не згадати коли, на березі Дніпра зійшлися двоє велетнів. Один велетень, що стояв на лівому березі, був татарин, а другий велетень, що стояв на правому березі, був українець.
Велетні почали сперечатися, кому належить вся країна, чудова плодюча країна, що була перед ними. Довго сперечалися вони і, нарешті, вирішили помірятись силами. Хто далі закине шматок скелі, тому й належатиме країна. Напружився татарин, схопив п’ятірнею величезну скелю і шпурнув нею перед себе. Не долетіла скеля до правого берега, впала в воду. Тоді український велетень ухопив ще більшу скелю. шпурнув її вбік татарина, і скеля впала аж на лівому березі. Ці скелі є ще досі: одна стирчить із води, а друга на лівому березі. І на скелях сліди від пальців велетнів.
Звичайно, це казка, але вона характеризує силу порогів, силу ще анархічну, незорганізовану. Дніпрельстан має цю силу зорганізувати й скерувати її на потрібну роботу.
З проєктом гідроелектростанції тісно зв’язаний проєкт залізниці від станції Демуріне в Донбасі до станції Марганець в районі Кривого Рогу. Великий обіг вантажів, що тепер його має Катеринославська залізниця між Кривим Рогом та Донбасом, у майбутньому набагато збільшиться. Запоріжжя та Дніпропетровське стануть великими річними портами, що притягатимуть на воду залізничні вантажі, крім цього теперішній Кичкаський міст буде затоплений. Отже, є наявна потреба такої залізниці.
Довжина майбутньої залізниці – 181 кілометр. Залізниця переходить через Дніпро нижче греблі та через острів Хортицю двома мостами, через той славетний острів Хортицю, що на ньому колись була Запорізька Січ. Мости матимуть загальну довжину біля 730 метрів.
На майбутнє проєкт передбачає збудування на нижньому Дніпрі, між Запоріжжям та Херсоном, двох гребель із шлюзами. Це дасть можливість збільшити глибину ріки між ними портами та пропускати морські судна до Запоріжжя, зробивши з нього морський пост з великим вантажообігом.
Шлюзування нижнього Дніпра дасть величезну користь. Це дасть можливість здійснити величезне завдання висушити плавні Дніпра та зросити засушливі степові землі.
Важко перерахувати всю ту користь, що її несе з собою Дніпрельстан. Користь Дніпрельстану не злічити…
Собівартість електроенергії Дніпрельстану на місці вжитку буде від 0,42 до 0,2 коп. за кіловат-годину. Грубіше, кіловат-година коштуватиме пів копійки, що характеризує Дніпрову енергію, як одну з найдешевших у світі.
Піднесення води греблею спричиниться до появлення ґрунтових вод на поверхні гранітів, що полегшує можливість проходу вогкости до верхніх шарів ґрунту, а це зменшить глибину колодязів та збільшить постачання води посушливим землям цього району. Наявність дешевої енергії дозволить влаштувати машинове зрошення за допомогою електричних смоків та рур, здешевивши саме устаткування та зменшивши витрати на підіймання води.
Район на південь од Дніпропетровського терпить од недостачі вогкости. Дешева енергія дозволить зросити степ та утворити тут багате сільське господарство з певним добрим врожаєм та цінними культурами. Досвідні станції, між іншим, мають можливість культивувати в цій місцевості бавовну.
Водозбір з глибокими затоками, що утвориться від греблі Дніпрельстану, буде дуже дешевий шлях сполучення для перевозу сільськогосподарських продуктів, замість дорогого перевозу гужем. Збудування греблі на порогах зв’язане з великим шляхом, шляхом од варягів, як його називали раніш, що його давно проєктувалося зробити між Чорним та Балтицьким морями.
Дніпрельстан в першу чергу і головним чином розв’язує велику проблему суцільного водяного шляху Дніпром. Усунення такої перешкоди для пароплавства, як пороги, має велике народньо-господарське значіння. Такий водяний шлях має полегшити постачання південним районам лісоматеріялів з Прип’яті та горішнього Дніпра і збільшити нашу можливість вивозу їх за кордон. Частина українського експортного хліба піде теж Дніпром, використовуючи дешеві водяні фрахти, замість дорогих залізничних.
Тут також слід між іншим згадати, що перехід багатьох залізничних колій району на електричну тягу стане в майбутньому дуже великим чинником для розвитку транспорту району.
Зверніть увагу ще на такий важливий момент. Станція викличе до життя численні галузі промисловости, що можуть живитися лише дешевою енергією. Дуже великий попит промисловости є на глинець. Його вживається для виробу частин автомобілів, аероплянів та інших машин, електричних кабелів, посуду; він має малу питому вагу (майже втроє меншу за залізо) та не змінюється від атмосферних впливів. Попит на глинець, що його тепер привозять з-за кордону, викликає потребу збудувати на Україні глинцевий завод.
Технічний глинець виходить при обробці глини електрикою. Цей процес вимагає також камінного вугілля. Дешева Дніпрова енергія та вугілля Донбасу сприятимуть збудуванню глинцевого заводу в районі станції. Виробництво глинця звільнить нашу державу від переплачування золотом за цей метал за кордоном.
ebooksa