Філіп схопив її за плече. Його голос був нетерплячий та озлоблений.
— Це все пояснює. Армстронґ переховується десь у будинку… Я таки дістану його.
Віра притиснулася до нього й закричала.
— Не будьте дурнем! Тепер наша черга! Ми наступні. Він хоче, щоб ми шукали його! Розраховує на це!
Філіп зупинився й задумливо сказав:
— Можливо, ви маєте рацію.
— У будь-якому разі, тепер ви визнаєте, що мої підозри підтвердилися, — наполягала Віра.
Ломбард кивнув.
— Так, ви виграли. Це справді Армстронґ. Але де ж до дідька він сховався? Ми ретельно прочесали всю територію острова.
— Якщо ви не знайшли його вчора ввечері, то й тепер не знайдете його… Це здоровий глузд.
Ломбард неохоче погодився:
— Так, але…
— Він, напевно, підготував сховок раніше. Природно, що він мав таке зробити. Знаєте, секретне місце, як у старовинних маєтках.
— Це не старий дім.
— Але Армстронґ міг зробити сховок.
Філіп похитав головою.
— Того першого ранку ми вимірювали будинок. Клянусь, що потаємних схованок там немає.
— Має бути.
— Хотів би я подивитися.
— Так, хочете подивитися! — закричала Віра. — А він це розуміє! Він усередині, просто чекає на вас!