І не лишилось жодного

Вона стала на стілець, дивлячись прямо, як сновида… Накинула на шию петлю.

Г’юґо прийшов, щоб побачити, чи зробить вона те, що повинна. Вона штовхнула стілець…

Епілог

Сер Томас Ледж, помічник комісара Скотленд-Ярду, роздратовано сказав:

— Але ж усе це неймовірно!

Інспектор Мейн шанобливо підтакнув:

— Звичайно, сер.

Помічник комісара продовжував:

— Десятеро людей загинули на острові, на якому немає жодної живої душі. Це ж нісенітниця!

Інспектор Мейн флегматично сказав:

— Та все ж це сталося, сер.

Сер Томас Ледж вигукнув:

— Хай йому трясця, Мейне! Хтось же мусив їх убити.

— Сер, у цьому й проблема.

— У доповіді лікаря є щось корисне?

— Ні, сер. Ворґрейва та Ломбарда застрелили, першого — у голову, другого — у серце. Міс Брент і Марстон померли від отруєння ціанідом. Місіс Роджерс померла від передозування хлоралом. Голову Роджерса розрубали. Голову Блора розчавили. Армстронґ помер від утоплення. Череп Макартура проломлений ударом по потилиці, а Віра Клейторн була повішена.

Помічник комісара поморщився:

— Це брудна справа. — Хвилину чи дві він думав. А потім сердито спитав: — Ви хочете сказати, що не дізналися нічого цікавого в населення Стіклгевена? Чорт забирай, вони повинні щось знати.

Інспектор Мейн знизав плечима:

— Вони звичайні трудівники моря. Вони знають, що острів купив чоловік на прізвище Оуен — і це все.