Приховані малюнки
— Можливо, але яка нам з того користь? Про що ми можемо дізнатися з малюнка землі?
Встаю, щоб дістати решту малюнків. Я хочу розкласти їх на підлозі й подивитися, як оці чорні густі карлючки впишуться в послідовність. Адріан благає мене трохи поспати.
— Тобі треба відпочити, Меллорі. Завтра наш останній шанс усе це з’ясувати. Просто лягай спати.
Адріан знову жмакає свою футболку й формує з неї найсумнішу подушку у світі, а потім вкладається спати на тверду дерев’яну підлогу. Він заплющує очі, а я перестаю думати про Аню, уздрівши його торс. Юнак засмаглий і підтягнутий — природний результат фізичної праці на свіжому повітрі впродовж усього літа. Мабуть, об його пружний живіт дуже зручно було б кидати монетки, граючи в пристінок. Адріан добрий і співчутливий, а таку статуру, як у нього, рідко побачиш у сучасних чоловіків. І я, як остання дурепа, змушую його спати на підлозі.
Адріан розплющує очі й бачить, що я досі на нього дивлюся.
— Ти б не могла вимкнути світло?
Простягаю руку, легенько проводжу пальцями по його грудях і беру за руку.
— Авжеж, — відповідаю. — Але спочатку я хочу, щоб ти піднявся сюди.
25
Я прокидаюсь від запаху масла й кориці. Адріан, уже одягнений, метушиться на кухні. Він знайшов у моїй комірчині зелені яблука і тепер стоїть над плитою, перевертаючи лопаткою щось схоже на млинець. Дивлюсь на годинник: зараз лише сьома тридцять ранку.
— Чому ти не спиш?
— Я їду в Акрон. Зустрітися з Долорес Кемпбел. Якщо вирушу зараз, то ґуґл каже, що буду там десь о другій.
— Це марнування часу. Ти збираєшся подолати чотириста миль, щоб зустрітись із жінкою, яка не впізнає власну медсестру.
— Це наша остання зачіпка. Можна, я візьму малюнки й книжку з бібліотеки? Я їй покажу їх, подивимось, чи викличуть вони якусь реакцію.
— Не викличуть.
— Можливо, ти маєш рацію. Але я все одно спробую.
Він так рішуче налаштований, аж я відчуваю, що зобов’язана поїхати разом із ним, але ж маю провести день із Тедді.
— Я мушу залишитися тут. Вони організовують для мене вечірку.
— Сам упораюсь. Я саме завантажив нову аудіокнижку, «Спадкоємець джедаїв». Мені її якраз вистачить до Акрона й назад.