Приховані малюнки

— Це електрошокер Vipertek?

Керолайн усміхається, визираючи з-за келиха вина.

— Вибач?

— На цих малюнках. Я не помітила їх у п’ятницю. Хіба її паличка не схожа на ваш Viper?

Керолайн бере пляшку й наливає в келих вина по самі вінця.

— Якщо ми почнемо інтерпретувати всі символи на цих малюнках, то нам і ночі не вистачить.

Але я знаю, що ці малюнки — не символи. Вони — частина послідовності, вони — забраклі елементи головоломки. Адріан мав рацію щодо таємничих чорних карлючок: Аня каже нам, що вона закінчила. Більше малюнків немає. У нас уже є все, що потрібно.

Тед повертається менше ніж за хвилину з паруючим кухлем сірої рідини. Вона схожа на воду, в якій полоскали ганчірку для підлоги, і смердить, як зоомагазин. Я беру підставку й прилаштовую кухоль на журнальному столику.

— Його не треба заварювати, — пояснює Тед. — Можна пити, коли трохи охолоне.

Потім він сідає поряд із дружиною і вовтузиться з ноутбуком, замінюючи Марвіна Ґея на Джоні Мітчелл, на ту її пісню, де струменисті пасма волосся ангела і зáмки з морозива в повітрі.

 

 

— Я дізналася дещо цікаве про Міці, — кажу їм. — Перед самою смертю вона надсилала мені повідомлення. Хотіла, щоб я знала, що Аня — це не ім’я. Це щось інше. Детектив Бріґґс не змогла в цьому розібратися.

— Ну, це, безумовно, ім’я, — каже Тед. — Це зменшувальна форма російського імені Анна. Воно дуже поширене в Східній Європі.

— Авжеж, але я спробувала вставити його в Google Translate. І виявляється, що це слово з угорської мови. Воно означає «мамуся». Не мати, а мамуся. Так, як сказала б дитина. Хіба не дивно?

— Не знаю, — каже Керолайн. — Справді?

— Чай смачніший, коли теплий, — каже Тед. — Він розріджує слиз у пазухах.

— А знаєте, що ще дивно? Тедді каже, що ніколи не літав літаком. Навіть незважаючи на те, що три місяці тому ви всі разом прилетіли сюди з Барселони. А за даними American Airlines, це восьмигодинний політ. Я перевіряла. Як може хлопчик забути про найбільшу у своєму житті подорож літаком?

Керолайн починає щось пояснювати, але Тед швидко перериває її:

— Це насправді смішна історія. Тедді нервувався через поїздку, тож я вирішив дати йому димедрол. Кажуть, він допомагає дітям заснути. Але ж я не знав, що Керолайн уже дала йому димедрол. Тож він отримав подвійну дозу. Він вирубився на цілий день. Прокинувся аж тоді, коли ми їхали в орендованому автомобілі.