почав товщати, аж доки не перетворився в одну суцільну голубу лінію.
- Зв’язок з годинником встановлено, - вигукнув Джо тоном мага, що здійснив надскладний фокус.
- Сигнали передавача? -здивувався інспектор. - То ти...
- Так, це трудиться мій передавач, приліплений до ніжки годинника минулої ночі.
- Ти.. - почав було Кларнес, та Джо його обірвав:
- Загальне визнання і захоплення моїми скромними подвигами я буду приймати потім. А зараз головне: зброя
при тобі? - запитав детектив, все ще маніпулюючи кнопками і тумблерами на панелі. - Цілком можливо, що
доведеться братися за пістолет, хоч я особисто й не люблю стрілянини. Надто вульгарно.
Х’ю промовисто ляснув себе по кишені.
- Прекрасно, що ти не забув захопити пістолет! - вигукнув Джо. - Хоча ще раз повторюю: то неелегантна робота,
коли доводиться хапатися за пукавку.
На екрані спалахнула зелена лінія - курс птахольота.
Детектив знову покрутив коліщатко, клацнув тумблером, і зелена лінія почала наближатися до голубої.
Детектив вирівняв курс, і зрештою обидві лінії - голуба і зелена - злилися в одну.
- Ось тепер ми летимо точно туди, де опинився годинник.
- Але як тобі вдалося прилаштувати передавач до його ніжки? - дивувався інспектор. - Ти що - знав, що його
будуть красти?
- О, це цілий розділ детективного твору. - І Джо змінив тему розмови: - До речі, як ти бенкетував учора зі своєю
дружиною? Сподіваюсь, індика благополучно ум’яли?
- Довелося, хоч я потім і не спав.