Зазирни у мої сни

22
18
20
22
24
26
28
30

— Ну?

— Спершу повинна сказати… — Ліза нарешті дивилася на мене, просто у вічі, проте я розумів, що вона відчуває дискомфорт і змушена докладати зусиль, аби не відводити погляд, — дещо не дуже приємне. Пообіцяйте, що не накинетесь на мене впродовж перших кількох хвилин.

Так ніби в мене був вибір.

— Починайте вже.

— У цьому будинку камери встановлено не лише ззовні, але й усередині.

— Так, — кивнув я.

— Багато камер.

Пауза.

— І?

— Ми весь час спостерігали за вами. Ну, не зовсім за вами, — поспіхом виправилася Ліза, — здебільшого за вашим сином, але й за вами теж… постійно.

— Анітрохи не здивований, — я вмовк, і вона німувала. Мені знадобилося трохи часу, щоби збагнути, що це і є те, чим Ліза Торнтон так переймалася. — І ви тому боялися моєї реакції? Думали, що через приховані камери я влаштую скандал чи що?

Кутики її губів зовсім трохи піднялись, хоча очі залишалися серйозними:

— Улаштувати скандал, певна річ, ні. Проте я не знала, як ви відреагуєте. Поза тим що це не зовсім законно, наявність камер… — вона змахнула акуратними тонкими пальцями, мовби виловлюючи з повітря потрібне слово, — ніби як суперечить нашій із вами домовленості. Та я сподіваюсь, що ви розумієте: ми не могли інакше. Ваш малий…

Я відмахнувся, перервавши її:

— Годі вам. Не те щоб я над цим замислювався, та, напевно, більше здивувався б, якби ви сказали, що прихованих камер не було, — я на мить розслабився, що це найгірша зі звісток, принесених Лізою Торнтон, однак майже відразу збагнув, що американка не пхалася б до мене в таку спеку (та ще й у вихідний) лише зі звісткою про те, що ФБР зафіксувало на відео, як я наспівую в душі «Путін — хуйло». Невидимі холодні пальці лягли мені на шию, й у скронях приглушено забухкало. — Для чого ви приїхали? — Вона так зиркнула мені у вічі, що я збагнув: — Теодор?

— Так.

У роті з’явився неприємний іржавий присмак.

— Що ви зняли?

Ліза кахикнула:

— Ми не припиняли стеження за вами, навіть коли зрозуміли, що від Даймонда не варто очікувати нових повідомлень. Правда, спостереження вели за інерцією. Камери записували все, що відбувається у вашій квартирі впродовж доби. Через двадцять чотири години — якщо нічого не траплялося — запис стирали. Сьогодні один із агентів, відповідальних за відеонагляд, переглянув нічний запис і дещо побачив.