Левко з Семеном перезирнулись.
— Оце так пояснив, — скептично відзначив Ян. — «Ви мусите знайти Паїтіті…», «на на все інше є причини…», бла-бла-бла. Ти мала рацію, дідок стрьомний.
— Ти теж вважаєш, що швед їздить нам по вухах? — Ґрем відклав аркуш.
— Ще й як, — підтакнув чех.
Українець і росіянин продовжували витріщатись один на одного, наче грали в гру «Хто кого передивиться».
— А я так не вважаю, — повільно промовив Левко.
— І чому це? — Ян саркастично скривив рота.
— Тому що Розколина Черепів, Голова Папуги, Аппер-Вінкер-Лейк, Лоуер-Вінкер-Лейк і мощена дорога існують, причому саме в тих місцях, про які писав Ґуннар. Швед не брехав, і я не бачу причин, чому йому брехати зараз.
— Не забудь про фотку. — Ґрем торкнувся фотографії.
Левко мав рацію…
— Думаєш, це вона? — смикнув бровою Сьома, так і не відвівши очей від лиця Лео.
Українець мигцем збагнув, про що йдеться.
— Я впевнений, — рубонув він.
— Ви про що? — нашорошився Ян.
ebooksa