Твердиня

— «Тире-крапка-тире-тире». Її я не пригадую, Лео, але…

— Але…

— Я майже певен. В азбуці Морзе достатньо букв, що кодуються чотирма символами. Це B, C, L, P… здається, Q… якісь інші. Це не важливо. Я добре пам’ятаю ці літери, оскільки саме з ними мучився найбільше, намагаючися запам’ятати відповідні комбінації. Коди, певна річ, забув — за стільки часу все перемішалося. Зате я точно пригадую, що останні три букви англійського алфавіту — X, Y і Z — кодуються чотирма графічними знаками кожна.

Ще задовго до того, як Семен сягнув середини свого пояснення, Левко збагнув, якою є остання літера.

— Y?

— Так, мені здається, що «тире-крапка-тире-тире» — це Y.

Сем дописав останню букву на листку і передав його другові.

Небо швидко меркнуло. Темрява скапувала з дерев і осідала поміж хлопцями.

— Get away[103], — похмуро озвучив Левко, а тоді скептично гмикнув: — Ти впевнений, що розписав усе правильно? Маю на увазі послідовність звуків, проміжки між ними…

— Лео, я сумнівався, поки вираховував тривалість інтервалів. Але сумніви розвіялися, щойно взявся за розшифровку. Це не може бути збігом. За всі літери, окрім Y, я ручаюся.

Українець м’яв руками смужку:

— І що ти про це думаєш?

Сьома кумедно вигнув ліву брову:

— Принаймні — хто б то не був — вони розмовляють англійською.

Левко кисло посміхнувся. Трохи позаздрив бравурному настрою товариша, оскільки у самого жижки трусилися.

— Якщо серйозно, схоже на те, що нам уже третій день намагаються втовкмачити: нам тут не раді. — Семен помовчав, після чого озвався: — А ти що скажеш?

Левко відвернув обличчя, зробив незрозумілий порух губами (чи то скривився, чи то випнув щелепу) і проказав:

— Я думаю, Сьомо, ми вже близько…

Твердиня