Гордон Лі і Джим закивали головами. Гнів миттю щез з очей Джейсона, змінившись настороженістю. В критичні моменти казанок у чоловіка працював як годиться.
— Опускайся. Спускайся, швидше! — загарячився він. — Пірнай у сельву!
Задерши ніс гелікоптера, Віктор погасив горизонтальну швидкість і став знижуватись, сторожко слідкуючи за тим, щоб не загнати ротор в режим кільцевих вихорів[168] і не втратити керування. Нерівна непроглядна поверхня джунглів швидко насувалась. Він спинив «Мі-17» тільки тоді, коли лопаті почали збивати листя й гілки з найвищих дерев.
— Що далі, Джейсоне?
Х’юз-Коулман зазирнув до вантажного відсіку.
— Приготувати зброю! Здається, у нас гості. — Повернувся назад до пілота: — Підберись якомога ближче до Твердині, а тоді на повній швидкості прошмигни з північного боку, щоб я оглянув усю терасу.
— Ми зараз заважкі для трюків вищого пілотажу.
В череві гелікоптера було понад три тонни продовольства.
— Вікторе!
— О’кей, о’кей, зроблю все, що можу.
«Мі-17» трохи піднявся і понісся до Паїтіті. Сельва розходилась хвилями (мов океан) під потужним потоком п’ятилопатевого гвинта. Часом гілки шкреблись по днищу.
— Подай М16, — наказав Джейсон.
Род Холмґрен передав босу штурмову гвинтівку. Х’юз-Коулман замотав головою.
— З гранатометом.
Довготелесий схилився і витяг з-під відкидної лави спеціальну гвинтівку з вбудованим підствольним гранатометом М203. Джейсон прийняв зброю, відсунув дверцята і став ліворуч від отвору.
На підході до Твердині Віктор Шако знизив машину настільки, що стрільці Джейсона побачили крізь бокові ілюмінатори джунглі. Зустрінься на шляху міцніше дерево — і їх політ стане останнім. Дивлячись на мавп, що драпали, задравши хвости, вони лиш сподівались, що Віктор знає як діяти. За сотню метрів до південно-західного кута споруди пілот витиснув повний газ, але різко набрати висоту не вийшло. «Мі-17» розганявся, наче вагітна корова під гірку. Злетівши на вісімдесят метрів над землею, вертоліт посунув уперед. Перед самою Твердинею «Мі-17» пришвидшився до 145 км/год — далеко не гранична швидкість для машин даного класу, але більшого Шако з Купером витиснути не могли.
Джейсон вклав штурмову гвинтівку під пахву (палець на спусковому гачку), виставив ногу і, притримуючись плечем, щоб не вивалитись, визирнув крізь вхідний отвір. Віктор вів гелікоптер уздовж північного боку Паїтіті, на кілька метрів вище горішньої тераси.
Найперше Джейсон помітив тіла. Руйнувань у західній частині не було, зате на терасі в найрізноманітніших позах валялись індіанці. «Мертві?» — звів брови Х’юз-Коулман, хоча крові не примітив. Він шукав очима Амаро Кіспе, проте бачив одних мачігуенга.
ebooksa