Подружжя по сусідству

— Ні. Але з нею щось не так. Хоча я не знаю, що. Вона якось нервувалася, ніби щось приховує чи недоговорює, — каже Ресбак. — Питання в тому, що якщо вона каже правду, то чому Марко пристав до неї одразу після пів на першу? Він міг це зробити тому, що не уявляв, що його дитину якраз крадуть, чи тому, що дві хвилини тому передав її спільнику й мусив виглядати так, наче нічого й не було?

— Ну, або він соціопат, — припустив Дженнінґз. — Можливо, він передав дитину спільнику й це його аж ніяк не бентежило.

Ресбак хитає головою.

— Я так не думаю. — Буквально усі соціопати, з якими стикався досвідчений детектив, — а за десятки років роботи в поліції він бачив їх чимало — виглядали упевненими, пихатими навіть.

Марко виглядає так, ніби от-от зламається під цим тягарем.

Розділ 11

Анна й Марко чекають у вітальні біля телефону. Якщо викрадач зателефонує, Ресбак — або якщо Ресбака не буде на місці, то хтось інший із поліції — буде поряд, щоб допомогти Марко правильно повести розмову. Але з боку злочинців ніхто не телефонував. Телефонували члени родини, репортери, якісь дивні люди, але не викрадач.

Марко відповідає на дзвінки. Якщо злочинець зателефонує, з ним говоритиме Марко. Анна думає, що не впорається із цим, та, власне, усім так здається. Поліція не вірить, що Анна може тримати голову холодною й виконувати інструкції. Вона занадто емоційна, у певні моменти вона на межі істерики. Марко більш раціональний, але, безумовно, нестриманий.

Близько десятої вечора дзвонить телефон. Марко підіймає слухавку. Всі бачать, що його руки тремтять.

— Алло? — промовляє він.

На іншому кінці дроту чути лише дихання.

— Алло, — Марко говорить голосніше, переводячи погляд на Ресбака. — Хто це?

Але там вішають слухавку.

— Що я зробив не так? — знервовано питає Марко.

Ресбак одразу ж стає на його захист.

— Ви все зробили правильно.

Марко встає й починає ходити кімнатою.

— Якщо це викрадач, він зателефонує ще раз, — спокійно каже Ресбак. — Він теж нервується.

Детектив Ресбак уважно дивиться на Марко. Той вочевидь схвильований, що цілком зрозуміло. На ньому величезний тиск відповідальності. Якщо він грає, думає Ресбак, то він дуже вправний актор. Анна тихенько плаче на канапі, час від часу витираючи очі серветкою.

Завдяки ретельній перевірці, поліції вдалося встановити, що ніхто з тих, чий гараж виходить на проїзд, не їхав ним о 00:35 попередньої ночі. Звісно, проїздом також користуються інші люди, не лише ті, чий гараж виходить туди, — до нього прилягають бічні вулиці, і водії користуються ним, щоб упоратися з одностороннім рухом. Поліція відчайдушно намагається знайти водія цього транспортного засобу. Пола Демпсі — єдина, хто бачив машину в той час.