— Звідки мені знати?
— Ви її не знаєте? Яка вона з себе?
— Як це — з себе?
— Ну, як вона вдягнена?
— Vestido de caballo.[71]
— То вона була на коні?
— На коні.
— І де ви зустріли ту жінку?
— Недалеко звідси, по той бік чагарів.
— Куди ж вона могла їхати? Хіба там є якесь житло?
— Є одне хакале. Я тільки чула про нього. Пойндекстер обертається до одного з вершників, що розуміє по-іспанському.
— Що таке хакале?
— Так вони називають свої халупи.
— А хто там живе, в тому хакале?
— Don Mauricio, el mustenero.
— Моріс-мустангер! — тут-таки пояснює той самий перекладач.
Серед гурту вершників перебігає радісний гомін. Після двох днів упертих, але марних пошуків вони нарешті натрапили на слід — на слід убивці!
Ті, що позлазили з коней, миттю" опиняються в сідлах. Усі підібрали поводи й готові рушити далі.
— Ми не хотіли б бути настирливими, міс Мартінес, — гадаю, таке ваше прізвище? — але ви повинні провести нас до того місця.
— Для цього мені доведеться трохи збочити з дороги, але нехай. Їдьмо, сеньйори! Якщо вам так потрібно туди, я проведу вас.