— Я можу допомогти вам… треба діяти обережно… Слухайте мене…
Туманова підозріливо дивилась на нього й мовчала.
— Можливо, навіть… — Він рвучко випростався і замовк.
Штауфер повернувся і, видно, кінчав розмову:
— І я хворий, і ви хворі! Відправляйте його в табір! К чорту! Сьогодні ж! Я певен, що він там швидко поправить своє підірване здоров"я.
Він кинув трубку на важельок і, повернувшись до гестапівця, сказав:
— Накажіть зараз же викликати Готовцева!
Цивільний підвів голову.
— Він, мабуть, ще на службі. Ми постараємося за його участю уточнити деякі подробиці, — продовжував Штауфер.
Гестапівець устав і мовчки вийшов. Штауфер пройшовся по кімнаті і сів на підвіконня, граючись кіпцями шланга.
— Ви зважте, фрейлейн, — попередив він Туманову, — я перестану з вами панькатися. Ви накликаєте біду на свою голову. Мені траплялися такі, як ви, ще й кращі. Вони теж намагалися прикинутися, але потім гірко каялися. І ще запам"ятайте, що нема на світі такої людини, яка зрештою не розговорилася б у мене! Зрозуміли?
Туманова зміряла його презирливим поглядом і гидливо сказала:
— У вас фізіономія пацюка…
Штауфер завмер від несподіванки. Кров швидко сходила з його гострого обличчя. Заклавши руку за спину і нахиливши голову, він повільно наближався до дівчини.
Та завмерла від напруження.
З північного заходу на місто насувалася хмара. Спалахи блискавки вже обпалювали її, здалека долинав гуркіт грому. Хмара наступала швидко, невблаганно і поступово гасила зорі.
Війнув холоднуватий, передгрозовий вітерець, зашелестів листям дерев, стріпнув важкі прапори із свастикою біля входу в гестапо, промчав містом, тягнучи за собою куряву та сміття.
Стало ще тихше.
У дверях будинку гестапо показався Готовцев. Він удруге спробував допомогти Штауферу змусити розвідницю зізнатися, та з цього нічого не вийшло. Розгніваний і лютий, він вийшов з кабінету, відчуваючи, що гауптштурмфюрер не був захоплений ходом слідства.
Готовцев став на вулиці, розмірковуючи, вернутись йому в кафе, до закриття якого лишилось хвилин двадцять, чи податись додому. Вирішив іти додому.
ebooksa