— З нагоди літньої спеки деви закрили свою установу — пекло, — серйозним тоном сказав дідові Грикор. — Вони тепер на дачі — на вірхів’ях Далі-Дагу. Ти бачив: і земля не затряслася, і вітри не знялися.
Дід дивився недовірливо.
— Ну, розповідайте, що ви там бачили? Розібралися в цих відьомських справах? — трохи заспокоївшись, запитав він у дітей.
— Чого ми тільки не бачили, дідусю! Чого тільки не бачили! — підстрибуючи, вигукувала Асмік. — Такі дива, яких ніхто ще не знав… Ну, просто казка!
Діти навперебій почали розповідати дідові про все, що вони бачили в печерах.
— Все, що є в печерах, залишене людьми, в цьому нема ніякого сумніву, переконливо говорив Армен. — Треба тільки з’ясувати, як вони піднялися туди. Це єдине «диво», яке б я хотів розгадати.
— А скажи-но, дідусю, чи не ти загубив це, коли полював у молодості? — запитав Камо, показуючи гільзу.
Дід взяв і уважно почав розглядати її.
— Адже я розповідав, що мисливець Каро сходив сюди. Отже, це він і стріляв, — хай йому пухом земля! — розхвилювався дід. — Ну й хоробрий же був!.. В наших місцях тільки в нього й була така рушниця — це від його рушниці гільза. В ті часи люди на ведмедя з кремнівкою ходили. Бувало кремінь впаде або не дасть вогню — біда! Зведеться звір на диби — і на мисливця… Треба мужчиною бути, щоб в таку хвилину не розгубитися. А тоді ведмедів багато було в цих горах.
— Але ж тут дикі кози ледве пробираються! — здивувався Камо. — Як же ведмідь на ці стежки видирався?
— На те він і ведмідь — мед його тягне. Затуманиться медовим духом і йде…
— Як я! — засміявся Грикор.
— Ох, Каро, Каро! Спочивай спокійно, Каро… Яке ти серце мав, яким був другом!.. — бубонів дід, стискаючи в руках гільзу. Він. здавалося, розмовляв не з дітьми, а з самим Каро. Спогади схвилювали його до сліз.
Обмінюючись враженнями, діти і старий мисливець непомітно дійшли до села.
Армен і Камо зайшли до Арама Акопяна і розповіли йому про все, що вони сьогодні бачили.
Арам Акопян спочатку слухав дітей спокійно, але потроху хвилювання, що охопило Камо, передалося і йому.
— Чудово, чудово! — повторював він після кожного слова хлопчиків.
Вислухавши розповідь дітей до кінця, вчитель підвівся і кілька разів пройшов по кімнаті.
— Ну, — запитав він нарешті,— що ж ви надумали? Яким чином ви хочете потрапити в печеру?
Подивившись на Камо, Армен невпевнено сказав:
ebooksa