— І все ж я хотів би побалакати перше з шановним паном. Так би мовити, в консультативному плані.
Рутковський подумав, що, можливо, їхня розмова фіксується на плівці — сидить Стефа поруч у кабінеті й дивиться, як крутяться магнітофонні бобіни, — і відповів так, як вимагали їхня професійна етика та численні настанови по радіостанції.
— Я можу розмовляти з вами тільки як приватна особа. До того ж мушу попередити, що зміст нашої розмови стане відомий полковникові Лодзену.
— Це мене влаштовує.
— Тоді я уважно слухаю вас.
Лакута трохи помовчав, ніби збирався з думками. Почав дещо монотонно:
— Шановний пан не перший місяць працює на радіостанції і має знати, наскільки залежить успіх її діяльності від інформації, яка надходить різними каналами.
Рутковський кивнув. Взагалі вирішив більше мовчати — найкраща позиція в його становищі.
— То я пропоную радіостанції списки інформаторів нашої служби безпеки…
Максим ледь-ледь поворушився в кріслі. Розмова почала набирати цікавого характеру. Якщо в цього типа справді є якісь списки, то, певно, сам не знаючи цього, він натрапив на найзацікавленішу особу.
— Звідки вони у вас? — запитав коротко.
— Ви, певно, розумієте, що означають такі таємниці й чого вони варті!
— Я не можу сам визначити ступінь вартості вашої пропозиції. Але для доповіді полковникові Лодзену потрібно хоча б у загальних рисах знати, що саме ви пропонуєте.
Лакута закурив, глибоко затягнувся й зиркнув на Рутковського спідлоба.
— Усім відомо, — почав він розважливо, — наскільки цінними для збирання інформації є родинні стосунки. І найяскравіше підтвердження цього — хоча б випадок з нами, пане Рутковський, Якби не поїздка пана Сенишина до Києва, не безпосередній контакт із вами, сидіти б шановному панові в Києві аж до кінця днів своїх.
Рутковський подумки облаяв цього самовпевненого бовдура: знав би він, які саме причини сприяли тому, що він, Максим Рутковський, сидить тут, у розкішному номері «Регіна-Паласт», проковтнув би власного язика.
— Маєте рацію, — кивнув. — І що ж з того?
— А те, — мовив Лакута вагомо, — що, коли до соціалістичних країн їде наша людина, яка має там близьких родичів, вона може одержати цінну інформацію. Список таких людей я й пропоную панові Лодзену. Абсолютно надійних людей.
— Абсолютно надійних? — хитро примружився Рутковський. — Але ж пан Лодзен може одержати список…
Лакута зневажливо помахав сигаретою в повітрі.
ebooksa