— Все одно ви — єдині розумні істоти у вашому всесвіті, — пояснила Маленька лілова туманність. — Але коли вам холодно, ви ж не збираєте тепло, що летить у просторі, а палите вугілля. Ми розпорошуємо зірки.
— І скільки днів дає одна зірка? — спитав я.
— Ви маєте на увазі, скільки зірок дають один день? — перепитала Маленька лілова туманність. — Я гадаю, пара сотень. До речі, день розраховано лише на одну особу, але ми втиснемо його між двадцять чотирма і нуль годинами так, що ваша подруга і не помітить вашої відсутності.
Я вилив свій коньяк назад у пляшку і сказав:
— Певне, у вас є ще якісь тут справи.
— Ви не хочете дня? — здивувалась Маленька лілова туманність.
— Ні, якщо для цього розпорошуються зірки, — сказав я. — Тоді ваш всесвіт скоріше буде зменшуватись, а наш — скоріше розширятись, і ми витрачатимемо більше часу і скоріше будемо старіти.
— Не думала, що поети такі церемонні, — сказала Маленька лілова туманність. — Адже зірки однаково вже розпилено. Часом не знаєте, коли ваш друг Баст-Зейдель приземляється в Китаї?
— Мабуть, години за дві, — відповів я. — Там якраз буде північ.
— Тоді на все добре, — сказала Маленька лілова туманність із саксонським акцентом, зробилася дуже тонкою і зникла.
О пів на третю прийшла з роботи Констанца. Ми їли печеню з яловичини з червонокачанною капустою, запиваючи червоним вином.
— Маленька лілова туманність була? — спитала Констанца.
— Була, — відповів я, — але я не взяв день, тому що мені довелося б провести його без тебе.
— Ти занадто делікатний, — сказала Констанца, обнявши і поцілувавши мене.
Цієї миті задзвонив телефон.
— Візьми трубку, — сказав я, ідучи до кухні за десертом.
Коли я повернувся, Констанца сиділа долі і сіпала себе за вухо.
— Дзвонив директор електростанції, — сказала вона. — Страшенно кричав. Він тільки повитирав якісь зниклі кіловати зі своїх книжок, а вони знову з’явились.
— Я думав, він пожалкував, що подарував тебе сьогодні вранці мені замість ангорської кішки, — сказав я.
— Нечувано! — вигукнула Констанца. — Якби ще не було смородинового желе з ванільною підливою, я б відразу пішла від тебе. Прочитаємо телеграму?
ebooksa