Фантастика Всесвіту. Випуск 4 ,

22
18
20
22
24
26
28
30

Турок обвів поглядом прибулих.

— Ви з Сержипе?

— Атож, іньйо.

І раптом сталося таке, чого жителі пустоші досі не бачили: велетень упав навколішки, звів руки до неба й заговорив по-арабському: то була молитва, волання до Бога. Обличчя його сяяло радістю: кум Натаріо завжди дотримує слова. Вранці пообіцяв прислати сержипанські родини, щоб селилися у Великій Пастці. І ще не настав вечір, а перші новосельці вже прибули. Слава тобі, Господи!

Він звівся на ноги і, щоб показати, який він радий гостям, почастував чоловіків кашасою. Для жінок дістав із сховку пляшку женіпапової наливки, що лишилась від покійниці Котіньї. Вагітна попросила води, а стара захотіла кашаси. Разом із немовлям їх було восьмеро, але прибульці сказали, що іще двоє діток побігли на річку.

— За сержипанців! — виголосив турок тост.

Він завжди до їхніх послуг. Землі тут вистачає, лише перехопитися через річку. Містка н^має, човна теж, на той бік переходять по камінню, де течія не така прудка; взимку через дощі той брід заливає водою. Земля родюча, жде не діждеться роботящих рук.

— І вона безхазяйна? Справді?

— Тепер хазяїн є, але ми люди подільчиві, вибирай собі клапоть де хочеш. Хіба капітан не казав?

— А він що, інспектор чи нотаріус?

— Якщо хочете, нехай і так.

Жоан Жозе, покашлюючи від хвилювання, допитувався:

— А кому ж збувати врожай?

Турок широко повів рукою:

— Ось за цією пущею какаові плантації. Тож покупців вистачить.

Ще вранці в цьому запевняв його кум, і треба бути дурнем, щоб не вірити капітанові Натаріо да Фонсеці.

Аби не ночували просто неба, Фадул порадив прибульцям зайняти барак: там ночують гуртоправи й пеони, а іноді влаштовують бали й вечірки. Факел, усміхаючись, сказав, що жінки, якщо хочуть, можуть оселитись у покинутій хижці, де жила Епіфанія. Хижку Котіньї вже зайняла початківка. Для вагітної і для жінки з немовлям це куди краще, ніж барак. Єдина незручність, що то Жаб’яча Коса, куток веселих дівчат.

— То й що? — сказала Ванже.

Тим часом надійшла Збуй-Вік купити гасу й здивувалася, що в крамниці людно.

— Це послані капітаном сержипанці. Збираються на тому березі закласти плантацію маніоки. Вирощуватимуть також боби й маїс.