З цієї Збуй-Вік неабиякий навчитель.
— Дивись. Набери в груди якнайбільше повітря, отак, і зразу видихни все. — Вона глибоко вдихнула і подула в отвір пляшки. — Потім знову вдих і видих, без зупинки.
Повитуха звеліла скип’ятити в горщику води — для сидячої ванни; ванна посилить перейми й прискорить пологи.
— Перевірений спосіб!
Побачивши, що Дінора сидить собі спокійнісінько з дитиною, вона зажадала:
— Куди ж це годиться, жінко? Вклади-но дитину та підсобляй мені. Подай он ту миску, щоб була напохваті.
Збуй-Вік зроду не приймала пологів, хоч не раз бачила й легкі, й важкі в пансіонах, де жили повії. Навіть допомагала досвідченим повитухам, захоплюючись їхньою вправністю. Щоправда, вона бачила також, як іноді за діло бралися самозванки і діти народжувалися мертвими або вмирали на руках у тих бабів. Проте приймати дитину самій їй доводилось уперше. Та ще в заміжньої жінки.
В неї хололо під ложечкою, але вона не давала того взнаки. Безтурботно теревенила про какао й худобу, курей, льоху, час від часу просячи Ліа щосили дмухати в пляшку. Перейми почастішали, подужчали, і породілля почала кричати з болю: ой-ой, помираю!
Збуй-Вік поквапила Дінору й Діву, що гріли воду:
— Підкиньте-но ще дров у вогонь!
У сусідній кімнаті запхикав хлопчик, став кликати матір. Дінора хотіла йти, одначе Збуй-Вік зупинила її:
— Нехай подивиться батько. В тебе є робота.
— Піди туди, Жоанзе. Побудь із ним.
— Сходив під себе, — доповів Жоан Жозе.
— То підітри, — кинула Збуй-Вік, перш ніж Дінора поставила на камінну триногу горщик і пішла до сина.
Окріп вилили у ванночку, взяту, як і майже все в цьому домі, у турчиновому армаземі в кредит. Підвели Ліа з ліжка й посадили у ванночку, закотивши сорочку.
— Ой-ой! Не можу! Пече!
— Що гарячіше, то краще.
Ванже й Дінора тримали її за руки, а Збуй-Вік за ноги, щоб тепло проникало глибше. Ліа то зойкала, то заходилась криком. З дверей визирав переляканий Агналдо; Діва нервово кусала нігті.
Коли вода почала холонути, Ліа знову поклали на ліжко.
ebooksa