Торн уважно прочитав вирізку й витер піт з чола.
— Але
— Так, — хрипко мовив Торн.
— Тоді ця вирізка має бути вам знайома, — сказав Дженнінгс, беручи зі столу ще одного папірця. — Вона з останньої сторінки римської газети.
Торн узяв вирізку й одразу впізнав її. Така сама зберігалась у Кетрін в записнику.
— Це — повідомлення про народження вашого сина. І також шостого червня, чотири роки тому. Я б сказав, що це випадковий збіг. А ви як гадаєте?
У Торна так тремтіли руки, що літери стрибали йому перед очима і він не міг розрізнити жодного слова.
— Ваш син народився о шостій годині ранку?
Торн мовчки повернувся до фотографа. В очах у нього відбивався нелюдський біль.
— Я хочу з’ясувати, що це за знак на нозі в священика, — сказав Дженнінгс. — Три шістки. Гадаю, він має якийсь зв’язок з вашим сином. Шостий місяць, шостий день…
—
— Якщо ви не проти, — тихо мовив він, — я хотів би допомогти вам з’ясувати це.
— Ні, — простогнав Торн. — Це моя справа.
— Ви помиляєтеся, сер, — сумно сказав Дженнінгс. — Тепер це й моя справа.
Торн обернувсь до нього, і їхні очі зустрілися. Дженнінгс повільно пішов до комірчини, виніс звідти фотографію і подав її Торнові.
Торн поглянув на знімок, і в очах у нього відбився жах.
— Досить незвичайний ефект, — сказав Дженнінгс. — Ви згодні?
Він приспустив лампочку над столом, щоб було видніше. На знімку була кімната, де мешкав Тассоне. В дальшому кутку Торн побачив невелике дзеркало, в якому відбивався сам Дженнінгс з піднесеним до обличчя фотоапаратом. Нічого дивного в тому, що фотограф упіймав власне відображення, не було. Але відображенню чогось видимо бракувало.
У Дженнінгса не було шиї! Його голову відокремлювала від тулуба невиразна, схожа на хмаринку пляма…
Наступного ранку, коли про нещастя з Кетрін стало всім відомо, Торнові неважко було пояснити свою відсутність у посольстві на найближчі кілька днів. Він сказав, що їде до Рима, щоб привезти для Кетрін знайомого фахівця-травматолога, хоч насправді зібрався туди із зовсім іншою метою. Він зрештою розповів фотографові, як усе було, і Дженнінгс переконав його, що розпочати пошуки треба від самого початку, цебто передусім поїхати до лікарні, де народився Деміен. Звідти, мовляв, вони й почнуть по дрібці відновлювати істину.