Четвертого березня складено план чекістсько-військової операції захоплення або ліквідації Романа Шухевича, підписаний заступником начальника відділу 2Н Управління МГБ У PCP підполковником Шорубалкою, начальником У МГБ Львівської області полковником Майструком та начальником Внутрішніх військ МГБ Українського округу генерал-майором Фадєєвим, який затвердили генерал-лейтенант Судоплатов і заступник міністра держбезпеки УРСР генерал-майор Дроздов. У ньому, зокрема, йшлося:
«Для проведення операції:
а). Зібрати всі наявні у м. Львові оперативні резерви 62-ї стрілецької дивізії Внутрішніх військ МДБ, штабу українського прикордонного округу і Управління міліції м. Львова.
б). Зняти по тривозі військові сили, що беруть участь в операції на стику адміністративних кордонів Глинянського, Перемишлянського і Бобрковського районів Львівської області у кількості 600 осіб і зосередити на п’яту годину 5 березня ц. р. у дворі У МДБ Львівської області.
в). Операцію провести методом блокування села Білогорща, прилеглих до нього хуторів, західної околиці селища Левандувка і лісового масиву».
П’ятого березня приблизно о 8-й годині ранку будинок № 76-А в селі Білогорща Брюховицького району Львівської області, в якому мав переховуватися Роман Шухевич і його зв’язкова Галина Дидик, було оточено щільним потрійним кільцем.
Наполегливий стукіт у двері змусив Галину Дидик відчинити. Коли вона побачила наведений на неї автомат — усе зрозуміла.
— Ви — Галина Дидик? — запитав один з військовиків.
— Ні, я Стефанія Кулик.
— Гаразд, із прізвищами розберемося пізніше. Пропонуємо вам добровільно видати Романа Шухевича.
— Ніякого Шухевича я не знаю! — голосно сказала Дидик.
Жінку міцно взяли за руки й повели на другий поверх. Піднімаючись сходами, Галина й далі голосно обурювалась і кричала. Роман Шухевич, який у цей час перебував у криївці за фанерною стінкою, все чув. І все зрозумів. Не дочекавшись, поки його знайдуть, він зробив кілька пострілів з простінку й із пістолетом та гранатою вискочив на східці, якими в цей час піднімалися інші оперативники. Шухевич устиг застрелити одного й тут же був прошитий на смерть автоматною чергою. Стріляв сержант Мухітдінов.
О 8 годині 30 хвилин операцію зі знешкодження головнокомандувача Української повстанської армії генерал-хорунжого Тараса Чупринки, тобто Романа Йосиповича Шухевича, було завершено».
5
— Якщо маєш бажання, можу влаштувати тобі ексклюзивне відвідування нашого есбеушного архіву. Там зможеш знайти багато цікавого. Можливо, і для твого роману згодиться, — Богдан Данилович наливав уже по третій чашці кави.
— Я б із величезним задоволенням. А коли можна це зробити? — Сашко загорівся.
— Та хоч завтра. Я сам немало макулатури там перевернув. У тому числі, коли вивчав проблему так званого «українського буржуазного націоналізму».
— А ви, Богдане Даниловичу, часом, не зустрічали матеріалів, які б підтвердили або спростували чутки про співробітництво бандерівців з німцями? Дехто посилається на матеріали Нюрнберзького процесу, мовляв, ось хто довів злочинну співпрацю гітлерівців і бандерівців.
— Так само і їхні опоненти стверджують, що в документах Нюрнберга навіть не згадується про ОУН чи УПА, — парирував Зорій.
Невже за стільки років ніхто не спромігся перевірити, вислідити й документально підтвердити ту чи ту версію?
ebooksa