Капітан бачив, що жінка, яка запросила його на білий танець, набагато старша за нього. Але вона красива і навіть ще, здається, «очень и очень», як говорив актор Борисов у фільмі «За двома зайцями».
А Ельвіра не могла второпати, що з нею коїться. Здається, розум потихеньку кидає її. Але нічого не можна вдіяти, і жінка відчула, що їй усе байдуже, окрім цього молодого симпатичного капітана.
Тим часом капітан примітив красуню років тридцяти, яка йому посилала багатозначні «невинні» погляди, і він не міг дочекатися, коли скінчиться танок і почнеться наступний. Але на цьому танцюльки закінчилися, і вся публіка, зайшовши на кефір, розтеклася у свої номери.
Капітан не встиг навіть простежити, куди, в який номер зайшла жіночка, що йому сподобалася. За це він був сердитий на Ельвіру, яка зіпсувала всі його плани.
Стук у двері. Не дочекавшись відповіді, до кімнати увійшла Ельвіра. Вона, використовуючи всю жіночу хитрість, спочатку пускала бісики й говорила хтивим голосочком, томно закочувала очі,
а потім, вибачаючись і несучи якусь нісенітницю, зайшла й сіла просто на заслане простеньким санаторним покривалом ліжко.
Капітан від цього нахабства проковтнув язика й тільки щось намагався промовити, а виходило якесь мукання.
Жінка справді красива. Хоча їй уже за сорок, вона не втратила ні привабливості, ні фізичних кондицій. При ній було все. Він це помітив ще тоді, коли танцював, але на той час об’єктом його уваги була інша…
Ельвіра ще щось пролепетала, кілька банальних фраз, кілька загальних слів, потім притьмом підвелася, підійшла до капітана впритул і промовила:
— Богдане, ну?
— Що ну? — капітан уже зрозумів, до чого йдеться. Але, чекаючи на якусь підступність, думав, як викрутитися.
— Ліжко. Це єдине, що потрібно мені зараз. І негайно. Потім можеш робити й думати все, що завгодно. Мене це вже не цікавитиме.
Вона притиснулася до Богдана так міцно, що капітан відчув її і руди аж спиною. Лише на мить він закляк від несподіваного повороту подій, а вона зненацька схопила його в оберемок, і з такою силою жбурнула на ліжко, що він мало не вдарився головою об стіну.
Отямився, коли Ельвіра, осідлавши його, трудилася так, що єдине, про що він міг думати, так це тільки проте, як він завтра виправдовуватиметься перед своїми сусідами.
Ельвіра спочатку сопіла, потім стала потихеньку завивати і врешті стриматися вже не могла… І лише те, що її рот затулила Богданова долоня, не дало змоги жінці закричати на весь санаторій тієї миті, коли, здавалося, до неї підімкнули 220 вольт — так її трусонуло. Ельвіра впала капітанові на груди. її перса виявилися великими й пругкими, аж ніяк не схожими на ті, які Богдан бачив у інших, значно молодших жінок.
— Оце так… — лише прошепотіла, злізаючи з нього. Вона і справді злізла, як злазять з коня. Не соромлячись, не прикриваючись, підійшла до своєї сумочки, дістала серветку, не відвертаючись, витерла своє грішне місце, одяглася й вийшла.
Капітан ще довго лежав, не міг оговтатися. Він так і не встиг відчути, гарно йому було чи ні…
Ранком вони зустрілися на пляжі. Капітан лише тепер роздивився, що Ельвіра мала чудову фігуру й вигідно вирізнялася серед інших, молодших за неї жінок, які в свої двадцять-тридцять років уже встигли взятися жирком.
Після вечері Ельвіра запросто підійшла при всіх до капітана.
— Я завтра від’їжджаю додому, в Москву. Якщо ти не проти, я прийду до тебе. На всю ніч, — додала вона.
ebooksa