— Не судно підібрало вас, а я, особисто я, Жан-Франсуа Дезессар. Ви — мій персональний полонений. І я знаю, що ви лорд і що у вас грошей і свині не їдять.
— Не їдять, — підтвердив Грей, з цікавістю розглядаючи француза. — А ось ви їх, я гадаю, поїсте?
— Не майте сумніву! — Дезессар глитнув, зіщулив очі і тремтячим голосом вимовив: — Сто тисяч. Так, саме так. Сто тисяч і ані су менше!
Я зрозумів: він назвав таку неймовірну суму, щоб позначити точку, від якої почнеться торг. Але лорд Руперт пропустив сказане повз вуха.
— Від вас пахне дешевим кальвадосом з гнилих яблук, пане, — сказав він нарешті.
Дезессар здивувався, понюхав свою перуку.
— Чому гнилих? Я дійсно випив перед обідом склянку, але це дуже добрий кальвадос! — Тут він розсердився. — Не морочте мені голови! Ви погоджуєтесь на мої умови чи ні? Якщо погоджуєтесь і дасте чесне слово, що не спробуєте втекти, я залишу вас у каюті. Але якщо закомизитеся — нарікайте на себе. Посаджу в трюм, на ланцюг!
— На ланцюг я не хочу, — замислено сказав Грей, наче роздумуючи вголос. — Тікати у моєму стані важкувато… Мабуть, я дам вам слово, капітане.
— А сто тисяч ліврів?
— Отримаєте. Якщо тільки я не передумаю і не візьму своє слово назад. Але ви не турбуйтесь. Перш ніж полишити корабель без вашого дозволу, я обов"язково попереджу вас, що договір розірвано.
Капітан закліпав, вдумуючись у сказане. Судячи з виразу обличчя, така згода йому не сподобалася.
— Ідіть до біса! Якщо так, накажу помістити вас під замок.
Втрутилася Летиція:
— Без свіжого повітря пацієнт помре. Тим паче, в кайданах. Це я вам кажу як лікар.
Дезессар пхикнув:
— Теж мені лікар!
Однак замислився, а потім, певно, згадавши уроки дворянських манер, підняв підборіддя і поважно оголосив:
— Дивіться ж, мілорде. Я вам вірю. Але пам"ятайте: честь втратити легко, а повернути неможливо.
— Свого часу я дійшов саме такого висновку, — зазначив полонений, приємно здивований. — Можливо, ваш кальвадос не такий вже й гнилий, мсьє.
Сіпнувши плечем на знак того, що з нього досить дурниць, Дезессар повернувся до виходу, але на прощання кинув:
ebooksa