— Казна-що, — зітхнув Грей. — На цьому кораблі навіть папуга видає себе за істоту протилежної статі.
Несправедлива заувага викликала у мене вигуки протесту. Боже збав, я ж іще й винен, що виявився «Кларою»?
Нашу бесіду перервала поява Летиції, яка привела з собою францисканця.
— … Так, я пам"ятаю про вашу клятву, — говорила вона, входячи. — Але, будь ласка, заради нашої дружби, огляньте хворого ще раз. Я не знаю, як його лікувати.
Отець Астольф благословив лорда Грея. Той поштиво привітався французькою і назвав себе, не згадавши про титул:
— Капітан Руперт Грей, до ваших послуг. Ви лікар, святий отче? Що зі мною? Я наче відсидів усе тіло. Поворухнутися не можу, тільки мурахи по шкірі бігають.
Капелан попросив його висунути язика. Зігнув-розігнув кінцівки, для чогось постукав під колінною чашечкою.
— Від сильного струсу спричинилося тимчасове заціпеніння м"язів і суглобів. Потрібно постійно м"яти і розтирати члени. Спочатку ви не будете майже нічого відчувати, потім стане боляче. Це добрий знак, терпіть.
— Ви навчите мене, як це робити? — швидко запитала Летиція. — Буду розминати стільки, скільки буде потрібно. Руки у мене стали сильними, ви знаєте.
Судячи з руху брів, лорд Руперт був скандалізований тачкою пропозицією.
— Дякую, мадемуазель, але я б волів, щоб це робив чоловік.
Отець Астольф здивувався:
— Ви йому сказали? Але навіщо?
— Нічого я йому не казала. Він здогадався сам.
— Ось як? — Капелан допитливо поглянув на полоненого. — Пане, ніхто на кораблі, крім мене і капітана Дезессара не знає цієї таємниці. Я бачу, що ви людина честі, тому поясню вам, у чому справа.
Він коротко пояснив причини, внаслідок яких пані де Дорн довелося вдатися до маскараду. Грей вислухав, весь час дивлячись на Летицію, а потім мовив:
— Тоді прошу вибачення за те, що буду звертатися до вас, як до чоловіка, пані. Якби мій корабель не загинув, я обов"язково доправив би вас у Сале. Ніколи ще не бував у Марокко, хоча давно збирався. Про тамтешніх піратів розповідають багато цікавого. І вже, повірте, я не покинув би барбарського берега, поки не визволив би вашого батька… Втім, за моїх нинішніх обставин це звучить пустою похвальбою… — кисло закінчив він.
Потім отець Астольф, не слухаючи протестів, знову роздягнув хворого і став показувати, як робиться розтирання. Капітан Грей від злості на власну безпомічність, скусав собі всі губи, але зарадити нічим не міг. Він лише попросив, щоб йому прикрили «частину тіла, вигляд якої може неприємно ошелешити даму», і примирився з неминучим.
— … Спочатку м’язи, ось такими повздовжніми і коловими рухами, щоб прискорити кровообіг і відновити чуттєвість нервів. Потім сильніше, глибше, щоб дістати до самих м’язових коренів. Потім починайте працювати над суглобами. Від пальців. Зігнули-розігнули, зігнули-розігнули. Буде стогнати — не звертайте уваги. Навпаки, посилюйте навантаження. І час від часу протирайте оцтом.
З якою ж заповзятістю моя вихованка взялася до цієї важкої роботи, щойно монах вийшов!
ebooksa