Сокіл і Ластівка

— Повертаємо назад, — сказав пасажир із дивною посмішкою. — Здається, це називається «поворот оверштаг»? Повертаємося на Сент-Моріс.

— Якого хріна? Ви там щось забули?

— Так. Дещо. Я залишуся на острові. Ти не хвилюйся, чекати мене не доведеться. Висадиш мене і пливи куди забажаєш. У мене є телефон. Знадобиться катер — зателефоную.

Хлопець кліпав очима, певно, намагаючись зрозуміти, чи не поїхав у містера дашок.

— Все нормально, — сказав йому Ніка. — Навіщо ж я буду жити стерв’ятником і чекати, коли вона помре? Нехай живе ще сто років. Нехай закрутить ще якусь авантюру і розтринькає всі свої гроші. Раптом що, я надам їй матеріальну підтримку.

— Кому? — Джо почухав потилицю. — Ви про кого говорите? З вами точно все добре, сер?

— Оверштаг, мій хлопчику, оверштаг!

Човен круто змінив галс, повертаючи проти вітру.

Прикривши долонею очі, магістр спостерігав за Капітаном Флінтом. Папузі набридло бавитися з вітрилом. Він придумав собі нову забавку. Розчепіривши чорно-багряні крила, ширяв над самісінькою хвилею, розтинаючи кігтями воду. У всі боки летіли бірюзові бризки. Виходило гарно.

Примітки

1

Пані обер-комерцрадниці (нім.).

2

За перекладом М. Рильського з «Євгенія Онєгіна» — «мій дядько чесний, без догани». (Прим. ред.)

3

«Сокіл» (англ.).

4

Стиль життя (англ.).

5

Чай пополудні (англ.).