Я схвалив її твердість заохочувальним вигуком.
— Заспокойтесь ви обоє, не галасуйте! — підняв руки Лефевр. — І, заради Бога, вгамуйте вашого папугу, мадемуазель. І так голова ледь не лусне! Я все передбачив. Згідно з нещодавно затвердженим наказом Адміралтейства, на корсарському кораблі з екіпажем понад 40 чоловік обов’язково повинні бути священик і морський хірург.
— Хто-хто? — перепитала Летиція, певно, не зрозумівши словосполучення chirurgien navigan.
— Простіше кажучи, лікар. Штраф за порушення наказу 2000 ліврів, тому ніхто з арматорів і капітанів не посміє не послухати. Це два зайвих роти і дві зайвих зарплатні, причому утримання лікаря немаленьке —100 ліврів на місяць. Попа я вам, Дезессаре, вже відшукав. Цей простак згодився плисти безкоштовно. А з лікарем ми вчинимо ось як: переодягнемо пані де Дорн у чоловічий одяг — і зіб’ємо однією каменюкою двох пташок. По-перше, умови контракту будуть виконані, а по-друге, зекономимо на медику.
— Ви жартуєте?! — в один голос закричали капітан і панянка.
Лефевр незворушно дивився на них примруженими очима, в яких грали зловтішні іскорки. Так ось у чому був викрут!
— А що такого? — з невинним виглядом спитав він. — За правилами, у лікаря має бути патент, але, оскільки мало хто зі справжніх медиків хоче плавати морями, дозволяється брати лікарських учнів, лишень були б вони грамотними, могли розібратися зі вмістом медичної скрині і мали від народження п’ятнадцять років. А вам же є п’ятнадцять років, мадемуазель?
Вона розгублено кивнула, заскочена зненацька.
— Ну ось, бачите. У вашій кмітливості я вже переконався, що ж до медичної скрині, то можете не турбуватися. Я при нагоді закупив оптом на всі свої кораблі стандартні набори, схвалені військово-морським відомством. Там 20 необхідних медичних інструментів, 28 медикаментів, гіпс, корпія і все інше за затвердженим списком. Ніхто, крім Дезессара, про ваш маскарад не знатиме. А наш славний капітан не прохопиться — це не в його інтересах. Як вам моя пропозиція? Гадаю, це єдиний спосіб вирішити нашу маленьку проблему.
Власне, міркуючи логічно, він мав цілковиту рацію. Але…
— Але ми так не домовлялися, — пролепетала Летиція. Її самовпевненість як водою змило. Зараз моя вихованка скидалася на перелякану дівчинку. — Я не стану обманювати команду! А раптом мене викриють?
Дезессар відкрив рота і знову закрив. Його фізіономія з сизої зробилася ліловою. Я захвилювався, аби небораку не уразив удар. Судячи з набряклих жил на скронях, «наш славний капітан» був уразливий до апоплексії.
— Тут уже будете винні ви самі. — Арматор знизав плечима. — Угода зобов’язує мене надати вам можливість участі у плаванні. Я її надав. Ніде в документі не сказано, який одяг ви носитимете, чоловічий чи жіночий. Коли вас не влаштовує моя пропозиція, розійдемося мирно, але аванс мій.
Однак він одразу змінив тон і заговорив м’яко, скрадливо:
— Повірте, пані, інакше, ніж у чоловічому вигляді, вам на жоден корабель не потрапити. Ніхто в усій Франції на це не пристане. Принаймні зараз, у воєнний час. З вас вийде хвацький юнак, повірте досвідченому оку. Зріст у вас прекрасний, фігура, на щастя, не вирізняється округлістю форм. Голос низький, а від солі та вітрів він набуде хрипкості. Будете обережною, і ніхто вас не розкусить.
Вона жалібно вигукнула:
— Та я ж нічого тямлю в медицині! А якщо доведеться когось лікувати?
— Лікарські учні, яких я садовлю на інші свої кораблі, теж не Гіппократи.
— Та як я житиму серед чоловіків? — Летиція схопилася за скроні. — Це неможливо!
— Ви маєте на увазі природні фізіологічні відмінності з усіма, так би мовити, наслідками? — покивав Лефевр, делікатно відставивши мізинця. — Я продумав і це. У вас буде майже окрема каюта. Тільки ви і чернець. А чернець — і не чоловік зовсім. Всі його помисли там. — Він пустив очі під лоба і вказав на люстру.
ebooksa